робі-тника, грн.;
Чо — кількість робітників, зайнятих обслуговуванням;
Т — фонд часу роботи устаткування в розрахунковому періоді (зміна, місяць), год.
Ці обчислення виконуються поваріантно на основі узагаль-нення досвіду і фотографій робочого часу або більш ґрунтовно — шляхом виявлення законів розподілу потоку вимог на обслугову-вання і його тривалості як випадкових величин. Методичний апа-рат таких досліджень розглядається у спеціальній літературі з проблем теорії масового обслуговування. У табл. 5.2 наведено результати дослідження процесу обслуговування верстатів-авто-матів холодного штампування наладчиками на одному із маши-нобудівних підприємств. На дільниці працює 11 верстатів, їх об-слуговує п'ять наладчиків в одну зміну. Середня заробітна плата наладчика з відрахуваннями на соціальні потреби 3,20 грн. за годину. Вартість однієї години простою верстата (амортизаційні відрахування, утримання верстата і площі, яку він займає, втра-чений дохід унаслідок відсутності віддачі від інвестованого капі-талу та ін.) — 5,32 грн.
Таблиця 5.2
ПОКАЗНИКИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕРСТАТІВ ЗА РІЗНОЇ КІЛЬКОСТІ НАЛАДЧИКІВ
Показник |
Од.
вим. |
Кількість наладчиків
5 |
4 |
3 |
2
Кількість верстатів |
шт. |
11 |
11 |
11 |
11
Середня кількість верстатів, що че-кає обслуговування (довжина черги) |
шт. |
0,1 |
0,4 |
0,8 |
2,0
Середня кількість наладчиків, не зайнятих обслуговуванням |
осіб |
2,8 |
2,7 |
0,6 |
0,2
Простої устаткування |
% |
0,9 |
3,6 |
7,3 |
18,2
Простої (незайнятість) наладчиків |
% |
56,0 |
42,5 |
20,0 |
10,0
Втрати від простоїв устаткування за зміну (8 год) |
грн. |
4,26 |
17,0 |
34,05 |
85,12
Витрати на зарплату з відрахуван-нями наладчиків за зміну |
грн. |
128,0 |
102,4 |
76,80 |
51,20
Загальні витрати за зміну |
грн. |
132,26 |
119,4 |
110,85 |
136,32
Як бачимо з табл. 5.2, оптимальним є варіант обслуговування устаткування трьома наладчиками. Він забезпечує мінімальні ви-трати (110,85 грн. за зміну). За інших варіантів сумарні витрати на налагоджування устаткування і від його простоїв зростають. Зі збільшенням кількості наладчиків поліпшується використання устаткування, за наявності п'яти робітників верстати практично працюють без простоїв, але зростання зарплати у цьому випадку є більшим, ніж ефект від інтенсифікації роботи верстатів. Іншою буде ситуація, якщо кількість наладчиків зменшується до двох.
Позитивний бік розглянутої методики полягає в тому, що кількість обслуговуючого персоналу обчислюється у тісному зв'язку з показниками використання верстатного парку (в більш Широкому аспекті — машинної операційної системи), унаслідок чого забезпечується оптимальна робота системи, що складається з технологічного устаткування і робітників.