Реферат на тему:
Зміст і порядок розроблення виробничої програми підрозділів
Виробнича програма підрозділів основного виробництва це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозді-лів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом пла-ну роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.
Порядок розроблення виробничої програми підрозділів під-приємства значною мірою залежить від призначення їх продук-ції та економічного статусу. Передусім тут має значення техно-логічний зв'язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу об-робку, внутрішньокоопераційні потреби чи на ринок, за межі підприємства.
Загальна схема розроблення виробничої програми за умов на-явності в складі підприємства підрозділів внутрішньої кооперації та підрозділів, що мають замкнений виробничий цикл і виготов-ляють продукцію безпосередньо на ринок, показана на рис. 5.1. У другому випадку розроблення планів виробництва підрозділів ґрунтується на їх планах продажу (поставки) продукції. Причому останні можуть випливати із плану продажу продукції підприєм-ства (централізоване розроблення плану “зверху-вниз”) або ос-таточно його формувати (метод “знизу-вверх”), що передбачає самостійне формування підрозділами — центрами прибутку пор-тфеля продажу продукції. Цей варіант планування близький до планування виробництва продукції самостійним підприємством і детального розгляду тут не потребує.
Коротко зупинимось на розробленні виробничої програми підрозділів, продукція яких не є кінцевою з позиції підприємства, тобто вони виготовляють окремі частини продукту (предметна спеціалізація) або виконують частину загального технологічного процесу (технологічна спеціалізація).
План виробництва охоплює виготовлення продукції за номен-клатурою і загальним обсягом у певному вимірі. Завдання за но-менклатурою на плановий період (рік, квартал, місяць) складає-ться з переліку найменувань продукції, яку слід виготовити, та її обсяг у натуральному виразі. Це завдання конкретизується за ча-сом виконання в оперативно-каледарних планах (планах-графіках).
При визначенні номенклатури й обсягу виробництва продукції підрозділами підприємства важливе значення має вирішення пи-тання про співвідношення власного виробництва і купівлі на ринку окремих частин виробів (заготовок, деталей, вузлів, прила-дів тощо).
Рис. 5.1. Порядок розроблення виробничої програми підприємства
Ця проблема розв'язується з урахуванням таких чинників, як можливість власного виробництва (наявні виробничі потужності й кадри), якість виробів і їх вартість.
Планово-облікові одиниці (номенклатурні позиції"), у яких установлюється завдання цехам, мають різний ступінь деталізації для різних цехів і типів виробництва. Виробнича програма випу-скних (складальних) цехів визначає найменування й обсяг гото-вих виробів згідно з планом виробництва підприємства. В одини-
чному та серійному виробництвах для заготівельних та обробних цехів випуск продукції у номенклатурі встановлюється, як пра-вило, у комплектах деталей на замовлення, виріб, складальну оди-ницю (вузол, агрегат). За масового виробництва цим цехам пла-нується випуск заготівок і деталей за окремими найменуваннями.
З метою чіткого взаємоузгодження виробничі завдання цехам у натуральному виразі розробляються у порядку, зворотному до послідовності технологічного процесу, тобто від випускних цехів до заготівельних. У плановому завданні кожного цеху враховую-ться поставки продукції (заготівок, деталей, комплектів тощо) цехам-споживачам, на склад готової продукції і можлива зміна незавершеного виробництва з метою підтримання його величини на нормативному рівні. Цей загальний порядок розроблення ви-робничої програми цехів можна подати так:
Nв=Nп+Nс+Nн-Nф, (5.1)
де Nв — плановий випуск виробів у натуральному виразі в пе-вному цеху;
Nп — поставка виробів наступним за технологічним маршру-том цехам-споживачам;
Nc — поставка виробів на склад готової продукції (як запчас-тини для сервісних центрів, продажу);
Nн,Nф — відповідно нормативний і фактичний міжцеховий запас цього виробу (для комплектації, у вигляді оборотного запа-су та ін.).
У випадку тривалого виробничого циклу виготовлення проду-кції завдання встановлюються з випуску і запуску виробів. При цьому може виникнути потреба в корекції внутрішньоцехового незавершеного, виробництва. Покажемо це на простому прикладі виготовлення деталі — корпуса редуктора машини — заготівель-ним і механічним цехами для складального цеху. Планом заводу передбачено виготовити за квартал 500 машин. На одну машину потрібний один корпус редуктора. Крім цього, слід поставити 10 корпусів у свій сервісний центр і є замовлення іншого заводу на 50 заготівок корпусів. Оскільки машина випускається постійно, незавершене виробництво періодично коригується і підтримуєть-ся на нормативному рівні. Складемо плани виробництва корпуса редуктора для цих цехів.
Складальний цех: для виготовлення 500 машин потрібно 500 корпусів; крім цього, цеху слід довести фактичну величину ма-шин у незавершеному виробництві (15 шт.) до нормативної (20 шт.). Отже, загальна потреба у деталі складального цеху становить 500 + (20 - 15) == 505 штук. Цю кількість слід одержати від механічного цеху.
Механічний цех: випуск корпусів для складального цеху стано-вить 505 штук, для сервісного центру — 10 штук. У незавершено-му виробництві корпусів редуктора є на 8 штук більше за норма-тив. Таким чином, виготовити треба 515 корпусів (505+10), а запустити у виробництво — 515-8=507 штук. Стільки треба одержати заготівок від заготівельного цеху.
Заготівельний цех: випуск корпусів для механічного цеху — 507 штук, для поставки на сторону — 50 штук. Незавершене ви-робництво підтримується на нормативному рівні. Програми ви-пуску і запуску заготівок збігаються і становлять 507 + 50 = 557 штук.
Плановий випуск продукції цеху розподіляється між дільни-цями згідно з їх спеціалізацією. При цьому повинні бути забезпе-чені комплектність виготовлення всіх деталей і рівномірне виро-бництво. Для дільниць з предметною спеціалізацією видаються завдання з виготовлення закріплених за ними деталей і складаль-них одиниць. Дільницям з технологічною спеціалізацією вироб-ництво продукції планується у комплектах деталей на основі плану цеху і технології їх обробки.
Необхідною умовою