Імена показників в “1С:Бухгалтерії - Проф.” складаються з букви “П”, за якою можуть слідувати від 1 до 20 символів - букв, цифр і знаків підкреслення. Для присвоювання показникові значення слід використовувати команду:

!Пім’я_показника = вираз

Тут вираз може бути:

алгебраїчною формулою, яка містить числа, знаки операцій, дужки, виклики функцій і макроімена (див. п.5.6);

символьним рядком, який заключений в лапки або символьним виразом, складеним з таких рядків, макроімен, строкових операцій (“+” і “$”) і строкових функцій (ВЫД, СОКРЛ, СОКРП). Вираз повинен починатися з рядка в лапках (при необхідності можна використовувати пустий рядок - “”). Детальніше про символьні вирази говориться нижче.

Після того, як показнику присвоєно значення, його можна використовувати в слідуючих формулах і в полях (між знаками “[” і “]”), розміщених в тому ж рядку або в тексті форми.

Приклади:

!П105=СНД76*0.12 - ця команда присвоює показнику П105 значення СНД76 (дебетове сальдо на початок періоду по рахунку 76), помножене на 0.12;

[П_105 ] - в це поле поміщається значення показника з іменем П_105.

!П_НДС=П_Сума/1.23*0.2 - ця команда присвоює показнику П_НДС значення показника П_Сума, розділене на 1.23 і помножене на 0.20;

[П_НДС ] - в це поле поміщається значення показника з іменем П_НДС.

!П_Назва=”Фірма”+П010 - ця команда присвоює показнику П_Назва в якості значення рядок “Фірма”, зчеплений з значенням показника П010 (детальніше див. нижче);

[П_Назва ] - в це поле поміщається значення показника з іменем П_Назва.

Зауваження.

1. Одноіменні показники в різних формах документів і звітах ніяк не зв’язані між собою.

2. При присвоєнні показнику значення одночасно запам’ятовується, в якому форматі потрібно виводити це значення (в одиницях або тисячах, і з яким числом знаків в дробовій частині). Формат виводу можна змінити командами !Т, !Е, !Тn, !En (див. нижче).

3. Не рекомендується використовувати імена показників, які закінчуються буквами “П” або “Ш”. Справа в тому, що при вводі значень показника в поле документа (тобто при вказанні імені показника між дужками “[“ і “]”) програма сприймає букви “П” або “Ш” в кінці імені як вимогу вивести макроім’я прописом або в штуках. Наприклад, зустрівши в документі поле [Палаш ], програма спробує вивести в нього значення показника Пала в штуках.

Константи. Для посилань на константи (див. п. 3.7) використовуються макроімена:

Кn - константа з номером n (n - число від 1 до 99999).

Значення констант можна використовувати в формах документів і в звітах також, як значення показників, але значення показників після закінчення формування документа “пропадають”, а констант - зберігаються. Для задання значення константи можна використовувати команду:

!Кномер_константи = вираз

Значення констант Ви можете задавати також і в режимі “Константи” групи “Операції” головного меню програми.

Приклади.

!П105=К101*0.12 - ця команда присвоює показнику П105 значення константи з номером 101, помножене на 0.12;

[К222 ] - в це поле поміщається значення константи з номером 222;

!К10=П_Сума/1.23*0.2 - ця команда присвоює константі з номером 10 значення показника П_Сума, розділене на 1.23 і помножене на 0.20;

Зауваження.

1. Присвоєння значень константам використовується для збереження даних, для їх використання в інших документах або звітах.

2. Щоб не заплутатись в константах, заповнюйте для кожної константи в їх списку поле опису (режим “Константи” групи “Операції” головного меню).

Ціни, найменування і параметри субконто можуть включатися в звіти за допомогою слідуючих макроімен:

СНn:m - найменування субконто виду n з номером m;

СЦn:m - ціна субконто виду n з номером m;

СНn:m.k - значення параметра з номером k субконто виду n з номером m.

Тут m - повной номер субконто, він перераховує через двокрапку номери кожного рівня субконто. Наприклад, 1:2:3 - субконто виду 1 з повним номером 2:3.

Приклади.

СН1:2:3.5 - значення п’ятого параметру субконто виду 1, з повним номером 2:3;

СЦ6:2 - ціна субконто виду 6 з номером 2.

Ви можете також задавати значення цін, найменувань й параметрів субконто за допомогою команди присвоєння, аналогічно тому, як це виконуєтьсядля показників і констант. В лівій частині команди вказується макроім’я параметра, ціни або найменування субконто, а в правій, після символу “=”, вираз.

Наприклад:

!СЦ6:2=П_Сума - встановити значення ціни субконто виду 6 з номером 2, рівне значенню показника П_Сума.

Зауваження.

1. Приведений приклад може здатися вельми штучним. Дійсно, частіше всього посилання на характеристики субконто в макромові використовуються в циклах. Так, забігаючи наперед, приведемо приклад, в якому першому параметру всіх субконто виду 3 присвоюється нульве значення:

!ВЫБРАТЬ СУБКОНТО ВИД 3 ВСЕ

!СН&. 1=0

!СЛЕДУЮЩИЙ СУБКОНТО

Тут символ “&” означає текуче субконто.

2. В типових операціях (див. розд. 5) можна використовувати макроімена для посилань на субконто, яке використовується в дебеті або кредиті проводки типової операції. Наприклад, СЦ1Д - ціна субконто, яке використовується в дебеті першої проводки типової операції.

Д1.4. Числові вирази

В командах присвоєння значень показникам, константам і характеристикам субконто справа від знаку присвоєння (“=”) повинен стояти вираз. Вираз може бути числовим (його результат - число), або рядковим - його результат - рядок символів.

Числові вирази складаються з слідуючих елементів:

Чисел (при цьому в чисел здробовою частиною ціла і дробова частина повинні розділятися крапкою, а не комою, наприклад, “1.5”, а не “1,5”);

Знаків арифметичних операцій (“+” - додавання, “-“ - віднімання, “*” - множення і “/” - ділення);

Круглих дужок “(“ і “)”, які визначають порядок обрахунку виразу;

Макроімен, які мають числові значення (які використовуються