2. При встановленні періоду розрахунку на другий рік слід після переключення року встановити період в середині даного року.

Приклади:

!Г93;!КН4 - розрахунок за четвертий квартал 1993 року;

!К - розрахунок за текучий квартал;

!КН3 - розрахунок за текучий квартал наростаючим підсумком з початку року;

!М - розрахунок за текучий місяць;

!МНК9 - розрахунок за вересень наростаючим підсумком з початку кварталу;

!М2К - розрахунок за другий місяць текучого кварталу.

Макроім’я для робочого періоду. Для вставки в документ робочого періоду (періоду, за який розраховані підсумки), можна скористатися макроіменем РПЕР:

РПЕР - текучий робочий період.

Макроім’я для робочої дати. Для вставки в документи робочої дати можна скористатись РДАТА:

РДАТА - робоча дата.

Задання періоду за допомогою виразів. Для команд встановлення текучого періоду !М, !МНГ, !МНК, !Г, !К і !КН замість номера кварталу, місяця року можна вказувати вираз. Якщо значення цього виразу являється числом, то це число використовується замість відповідного номера.

Приклад:

!П01=2 !П02=94

!ГП02 !МП01

[РПЕР ] !* Виводиться: Лютий 1994 р.

Якщо значення виразу являється рядком символів (в цьому випадку вираз повинен починатися з лапок), то воно повинно представляти собою дату в форматі “ДД.ММ.РР”, і тоді команда встановлює період, який відповідає даті.

Приклад:

!П01=”21.04.94”

!М””+П01

[РПЕР ] !* Виводиться: Квітень 1994 р.

!М””+Д0

[РПЕР ] !* Виводиться: Квітень 1994 р.

!* (якщо дата типової операції

!* відповідає квітню 1994 р.)

Зауважимо, що команда МД0 (а не М””+Д0) недопустима - програма при формуванні документу повідомить про помилку.

Д1.11. Команди запиту значень показників

Значення показника можна задати в процесі формування документу або звіту. Для цього в формі документу (звіту) слід використовувати команди:

!ВВЕСТИ ім’я_показника підказка

!ВВЕСТИ ТЕКСТ ім’я_показника підказка

Тут ім’я_показника - задає показник, якому буде присвоєно введене значення, підказка виводиться в запиті на ввід параметра.

З допомогою команди !ВВЕСТИ здійснюється ввід числового значення, з допомогою команди !ВВЕСТИ ТЕКСТ - ввід рядка символів. Ці команди повинні починатися тільки з першої позиції форми документу (звіту).

Приклад.

Ввід ставки податку і найменування платежу:

!ВВЕСТИ П021 Ставка податку

!ВВЕСТИ ТЕКСТ П130 Основа платежу

Д1.12. Циклічна обробка рахунків

Для обробки декількох (по вибору) або всіх звітів або субрахунків “1С:Бухгалтерія - Проф.” дозволяє використовувати слідуючі команди:

!ВЫБРАТЬ СЧЕТ - вибір рахунку з плану рахунків, який виводиться на екран;

!ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ - автоматичний вибір першого рахунку з плану рахунків (ця форма команди зручна для виконання повного перебору плану рахунків);

!ПОВТОРИТЬ СЧЕТ - виконується повторний вибір рахунка з плану рахунків, який виводиться на екран і повторюються всі дії від команди !ВЫБРАТЬ СЧЕТ (або !ВЫБРАТЬ СЧЕТ ВСЕ) до даної команди;

!СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ - автоматично вибирає слідуючий по порядку рахунок з плану рахунків і повторюються всі дії від команди !ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до кінця списку рахунків;

!СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ - автоматично вибирається слідуючий по порядку субрахунок з плану рахунків і повторюються всі дії від команди !ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до кінця списку субрахунків даного рахунку.

Якщо при виборі рахунку з списку рахунків (при виконанні команди !ВЫБРАТЬ СЧЕТ без параметру ВСЕ, або команди !ПОВТОРИТЬ СЧЕТ) натиснути клавішу Esc, то формування документу або звіту буде перерване.

Зауваження.

Якщо в параметрах програми встановлений режим “Вивід підсумків без субрахунків”, то виконання даних команд має слідуючі особливості:

якщо при виконанні команд !ВЫБРАТЬ СЧЕТ і !ПОВТОРИТЬ СЧЕТ Ви вкажете не на основний рахунок, а субрахунок, то програма вибере слідуючий по порядку основний рахунок;

команда !СЛЕДУЮЩИЙ СЧЕТ буде вибирати тільки основні рахунки, пропускаючи субрахунки;

команда !СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ не виконує ніяких дій.

Циклічна обробка субрахунків. Для обробки субрахунків одного рахунку можуть використовуватися команди:

!ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ СЧЕТА n - вибір субрахунку вказаного рахунку з плану рахунків, який виводиться на єкран;

!ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ СЧЕТА n ВСЕ - автоматичний вибір першого субрахунку вказаного рахунку (ця форма команди зручна для виконання повного перебору субрахунків рахунків);

!ПОВТОРИТЬ СУБСЧЕТ - виконується повторний вибір субрахунку з плану рахунків, який виводиться на екран і повторюються всі дії від команди !ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ (або !ВЫБРАТЬ СУБСЧЕТ ВСЕ) до даної команди;

!СЛЕДУЮЩИЙ СУБСЧЕТ - автоматично вибирається слідуючий по порядку субрахунок з плану рахунків і повторюються всі діі від команди !ВЫБРАТЬ до даної команди. Дії продовжуються до останнього субрахунку вказаного рахунку.

Підсумки по вибраному рахунку. Для одержання підсумків по вибраному рахунку Ви можете використовувати всі макроімена, описані в пп. Д1.7.-Д1.8., вказуючи в них замість коду рахунку і субрахунку символ “&”.

Приклади:

СНД& - дебетове сальдо на початок періоду по вибраному рахунку або субрахунку;

КО& - оборот за період по кредиту вибраного рахунку або субрахунку;

ОБ&,20 - оборот за період в дебет вибраного рахунку з кредиту рахунку 20;

СКД&:: - сума дебетових залишків на кінець періоду по всіх “кінцевих” субконто для вибраного рахунку або субрахунку.

Коди та найменування рахунків і субрахунків. Для використання в документах і звітах кодів і найменувань вибраних рахунків і субрахунків слід використовувати слідуючі макроімена:

СССЧ& - код рахунку і субрахунку вибраного рахунку або субрахунку (при наявності коду субрахунку він відділяється від коду рахунку крапкою, наприклад, “01.04”);

СЧ& - код рахунку у вибраного рахунку або субрахунку (без коду субрахунку);

ССЧ& - код субрахунку у вибраного рахунку або субрахунку (без коду рахунку);

НСЧ& - найменування основного рахунку для вибраного рахунку або субрахунку (якщо вибраний субрахунок, то значення макроімені - назва основного рахунку, наприклад, для рахунку 01.04 значення макроімені - “Основні засоби”);

НССЧ&