З таблиці 6.1 видно, що план потреби в матеріалі СЛ-1008В не повністю забезпечений договорами на постачання і внутрішніми джерелами покриття.

Коефіцієнт забезпечення за планом показує рівень забезпеченності матеріалом, необхідний для нормального виробничого процесу, згідно виробничої програми:

Коб.пл.= (Ипок.внут.+ Дзак.)/Ппл. (6.1)

де: Ипок.внут. – внутрішні джерела покриття потреби, Дзак. – об”єм укладених угод на постачання (в тонах), Ппл. – планова потреба в матеріалі.

На досліджуваному підприємстві цей коефіцієнт по матеріалу СЛ-1008В склав 0,951.

Фактично план постачання матеріалу недовиконаний на 10%, це означає, що тільки на 90% задовольняється потреба в матеріалі СЛ-1008В.

Таблиця 6.1

Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їх виконання за вересень97р.

Матеріал | Планова потреба | Джерела покриття потреби | Укладе-но угод, т | Забезпечення потреби договор. % | Надійшло від постачальників, т | Виконан-ня договорів %

внутрішні | зовнішні

ЛП-12-Л | 12240 | 900 | 11500 | 9500 | 79,1 | 9430 | 99,2

СЛ-1008В | 47000 | 500 | 46500 | 44200 | 95,0 | 41900 | 94,8

Пильна увага приділяється стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізнюють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачання, в днях, і середньодобової витрати матеріалу:

Зтек. = Инт. * Рсут. (6.2)

У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних про фактичну наявність матеріалів в натурі і середньодобовій їх витраті розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною (таблиця 6.2).

Перевіряють також стан запасів сировини і матеріалів на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння надходження і витрати. Якщо по яких-небудь матеріалах немає витрати протягом року і більш, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

Таблиця 6.2

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів за вересень97р.

Матеріал | Сер.добова витрата | Фактичний запас | Норма запасу (дні) | Відхиленя від максимальної норми

т | дні | Макс | мін | Дні | Т

ЛП-12-Л | 51 | 408 | 2 | 3 | 2 | 1 | 51

СЛ-1008В | 200 | 1600 | 8 | 12 | 10 | 4 | 800

В кінці підраховуються втрати продукції (5750 од.) в зв”язку з: недопоставкою матеріалів, поганою якістю матеріалів, заміною матеріалів, зміною цін на матеріали, простоями в зв'язку з порушенням графіка постачання.

Зменшення обсягу виробництва продукції (ДК) в зв'язку з недопостачанням по матеріалу СЛ-1008В визначається таким чином: кількість недопоставлених матеріалів одного виду ділиться на норму їх витрати на одиницю продукції (НРпл):

ДК = (Зф. – Зпл.) / НРпл. (6.3)

В зв'язку з низькою якістю сировини і матеріалів утворюються понадпланові відходи. Щоб підрахувати, наскільки за рахунок цього чинника поменшав вихід продукції, необхідно кількість понадпланових відходів по матеріалу розділити на норму витрати його на одиницю продукції.

Використовуючи дані таблиці 6.3 можна наочно побачити вплив позапланових відходів на кількість виробленої продукції.

Таблиця 6.3

Аналіз впливу відходів на об”єм виробництва продукції

Показники | План | Факт | Відхил.

+/-

Заготовано матеріалів, т | 23000 | 21540 | -1460

Відходи в межах норми, т | 240 | 848 | 608

Фактичні відходи, т | - | 1088 | -

Понадпланові відходи, т | - | 240 | -

Норма витрати на одиницю продукції, т | 0,8 | - | -

За рахунок понадпланових відходів кількість зробленої продукції поменшала на 300од.

Таким чином, через недопоставки сировини і низьку його якість, випуск виробу ВД-0012 знизився на 6050 од., внаслідок чого план по випуску цього виду продукції недовиконаний на 10,5%.

При порушенні асортименту матеріалів, що поставляються підприємство може зробити доробку матеріалу, що поступив або знайти йому заміну. При доробці матеріалу утвориться перевитрата його на одиницю продукції, що приводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити втрати, необхідно перевитрату матеріалів на одиницю продукції внаслідок його доробки (підгонки) помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і на його ціну:

ДЗ = (НP1 - НР0) * Кф * Ц (6.4)

Незважаючи на додаткові витрати, пов'язані з доробкою матеріалу, собівартість виробу могла знизитися за рахунок збільшення обсягу випуску продукції на 2000 од. і зменшення постійних витрат на одиницю продукції:

ДС = Сф - Св = (Зф / Кф) - (Зф - Дпз - Дз) / Кф - ДК, (6.5)

де Св, Сф - відповідно собівартість виробу до і після проведення цього заходу; Дпз - додаткові змінні витрати, необхідні для забезпечення додаткового випуску продукції; Дз - додаткові витрати, пов'язані з доробкою сировини і матеріалів; Кф - фактична кількість зробленої продукції.

На базовому підприємстві зміна собівартості продукції за рахунок додаткових витрат, а також зміни обсягу випуску продукції склала +0,31 тис. грн.

Якщо відбувається заміна одного матеріалу іншим, що більш дорого коштує, то також зросте сума витрат. Для визначення її необхідно кількість заміненого матеріалу (Кз) помножити на різницю в ціні взаємозамінних матеріалів:

ДЗ = Кз х (Цп.з - Цд.з) (6.6)

Узагальнюючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання, потрібно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини і через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють один одну. Як показують розрахунки, через недопоставки сировини випуск продукції зменшився на 6050 од., а за рахунок простоїв внаслідок відсутності сировини - на 1260 од. Якби підприємство випускало один