Облік вибуття нематеріальних активів

Списання нематеріального активу з балансу здійснюється внаслідок:

реалізації нематеріальних активів (з переходом права власності на них);

реалізації права на користування або розпорядження нематеріальними активами (без переходу права власності на самі нематеріальні активи);

здійснення фінансових вкладень нематеріальними активами до статутного капіталу інших підприємств;

безплатної передачі об’єкта нематеріальних активів;

ліквідації об’єкта нематеріальних активів за ініціативою власників;

нестачі нематеріальних активів, виявленої при інвентаризації.

В кожному із зазначених випадків виконується схема, подана у табл. 5.5:

Таблиця 5.5

№
з/п | Причина списання | Кореспондуючі рахунки

Дебет | Кредит

1 | Визначення залишкової вартості нематеріального активу | 133 „Знос нематеріальних активів” | 12 „Нематеріальні активи”

2 | Списання залишкової вартості:

списання за непридатністю Згідно до п. 4.9.2 Закону України „Про податок на додану вартість” ліквідація засобів виробничого та невиробничого призначення не є об’єктом оподаткування ПДВ лише тоді, коли ця ліквідація:

викликана їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;

здійснюється без згоди платника податку (в тому числі в разі викрадення основних фондів). | 976 „Списання необоротних активів” | 12 „Нематеріальні активи”

976 „Списання необоротних активів” | 641 „Розрахунки за податками”

продаж | 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів” | 12 „Нематеріальні активи”

внесення до статутного капіталу інших підприємств | 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” | 12 „Нематеріальні активи”

здійснення благодійного внеску | 977 „Інші витрати звичайної діяльності” | 92 „Адміністративні витрати”

При вибутті раніше переоціненого нематеріального активу перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу:

Дт 423 | „Дооцінка необоротних активів” | Кт 441 | „Нерозподілений прибуток”

Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається за формулою:

Фінансовий результат від
вибуття нематеріального
активу | = | Дохід від вибуття
(за вирахуванням податків)– | Залишкова вартість НМА та витрати, пов’язані з вибуттям

Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів.

6. Облік амортизації нематеріальних активів

Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом терміну корисного використання об’єкту нематеріальних активів амортизація його не зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства.

Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 „Основні засоби”.

Загальна схема проводок по нарахуванню амортизації зображена на рис. 6.1.

Рисунок 6.1 Загальна схема обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах

Роздивимося для прикладу два методи нарахування амортизації нематеріальних активів: прямолінійний — найбільш поширений для цієї категорії активів, і виробничий — найбільш раціональний у випадках, коли використання об’єкта НМА можна прив’язати до випуску конкретного виду продукції.

Прямолінійний метод

При застосуванні прямолінійного методу амортизація нараховується виходячи з терміну корисного використання НМА. Якщо цей термін визначити неможливо, то норма амортизаційних відрахувань установлюється виходячи з терміну 20 років, але не більше терміну діяльності самого підприємства. Цей метод може застосовуватися до будь-яких видів нематеріальних активів, а до гудволу — обов’язково.

Приклад. Припустимо, що підприємством установлений термін корисного використання об’єкта НМА 5 років (це може бути прямо пов’язано з терміном дії отриманих підприємством прав). Вартість цього об’єкта НМА — 24000 грн. Отже, відповідно річна та місячна сума амортизаційних відрахувань складає:

;

Виробничий метод

При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об’єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації.

Цей метод застосовується до активів, головним фактором у зносі яких є періодичність їхнього використання. Такими нематеріальними активами можуть бути права на об’єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права. Обсяги виробництва продукції і надання послуг, обсяги виготовлення (тиражування) компакт-дисків, відеокасет і друкарських видань прямо пов’язуються з нарахуванням амортизації відповідних НМА.

Приклад. Припустимо, що НМА (із установленим терміном використання 4 роки і вартістю 24000 грн.) планується використовувати у випуску 300 одиниць продукції. Фактично в першому році виготовлено 80, у другому — 90, у третьому — 60, у четвертому — 70.

Сума нарахованої амортизації складе:

Таблиця 6.1

Розрахунок амортизації по виробничому методу

Рік | Розрахунок амортизації | Сума

1 | 6400

2 | 7200

3 | 4800

4 | 5600

РАЗОМ:

Що стосується терміну корисного використання нематеріальних активів, який обмежується П(С)БО 8 двадцятьма роками, варто зауважити, що МСБО 38 дозволяє при визначених обставинах збільшувати цей термін. Так, щодо випадків збільшення терміну корисного використання НМА в пункті 83 даного стандарту зазначено на необхідність надання переконливих доказів того, що об’єкт НМА може понад двадцять років використовуватися для одержання економічних вигод. При цьому потрібно розкрити причину спростування припущення, що термін корисного використання не може бути більше двадцятьох років, і зазначити фактори, що сприяють збільшенню цього терміну. У МСБО 38 приводяться конкретні приклади таких випадків: придбання права