цінностей, будуть письмовим доказом достовірності обсягу сировини і матеріалів, що відображені в зазначених документах.
Запит про платника податків є одним із методів податкового аудиту, суть якого полягає в отриманні письмової або усної інформації від інформатора, клієнта платника податків або безпосередньо від посадових осіб чи працівників самого платника податків у вигляді відповідей на питання податкового аудитора. Цей метод потрібно відрізняти від зустрічної перевірки, оскільки остання оформляється відповідним актом. Відповідь на запит не може слугувати достатнім доказом здійснення порушення податкового законодавства. Однак, вона може використовуватися як джерело інформації для наступного документального підтвердження виявленого порушення. Запити до посадових осіб або їх опитування з тих чи інших питань дозволяють більш чітко вивчити діяльність підприємства з різних питань, уточнити не зовсім зрозумілі дані в документах чи в документообігу, в технології виробництва, системі реалізації продукції тощо. Як правило, інформація, отримана в результаті запитів, додатково перевіряється іншими методами податкового аудиту. Наприклад, під час огляду підприємства (метод спостереження) податковий інспектор звернув увагу на певну кількість готової продукції поза межами складу готової продукції. Посадова особа підприємства пояснила, що дана продукція є вже реалізованою, але знаходиться на відповідальному збереженні. Для впевненості в достовірності цього факту необхідно перевірити відповідні документи (документальний метод аудиту). При відсутності таких документів необхідно провести повну інвентаризацію цього виду продукції, яка може засвідчити про лишок продукції або необліковане виробництво [11, 129].
Метод достовірних тверджень передбачає пошук способів одержання письмової або усної форми відповіді третьої незалежної сторони, яка підтверджує точною інформацією на запит податкового аудитора, надає об'єктивні докази (підтвердження). Оскільки підтвердження надходять з джерел, незалежних від платника податків, вони високо оцінюються та частіше використовуються. Однак в деяких випадках експертизи, технічні висновки нерідко відносно дорогі, їх отримання може призвести до певних витрат податкових органів, тому до їх проведення необхідно ставитися досить зважено.
На практиці, як правило, достовірні підтвердження отримуються у письмовому вигляді та слугують доказами виявлених порушень податкового законодавства. Наприклад, податковий аудитор на підставі власного досвіду встановив, що норми списання палива на автомобіль значно завищені, але дана марка автомобіля не зустрічається в нормативних документах. Запит до сервісної організації щодо норм витрат пального є доказом для проведення коригування витрат підприємства. Є інший метод визначення фактичних витрат пального – проведення контрольних замірів, які оформляються відповідним актом за участю податкового інспектора та посадових осіб підприємства. Але в цьому випадку необхідна згода підприємства, якої може і не бути, тому метод достовірних підтверджень є ефективнішим.
Метод твердження при необхідності оплати за його здійснення доцільно використовувати (особливо, коли висока його вартість) лише в тих випадках, коли є високий рівень впевненості, що його результати будуть позитивні, наприклад, оцінка майна або інтелектуальної власності, достовірність платіжних документів, технічна експертиза тощо.
Розрахунково-аналітичні методи призначені для виконання розрахунків щодо сум платежів до бюджету, встановлення факторів, що на них впливають, визначення бази оподаткування, аналізу фінансово-економічного стану платників податків, обґрунтування ризиків щодо діяльності платника податків. Податкові аудитори можуть застосовувати такі розрахунково-методичні методи:
аналітичний огляд;
методи економічного аналізу;
статистичні розрахунки;
економіко-математичні методи;
кореляційні випробування;
порівняння капіталу [11, 129].
Розрахунково-аналітичні методи, як правило, складні, тому нерідко потребують здійснення трудомістких аналітичних процедур.
При проведенні аналітичних процедур, що передбачають виконання розрахунків, використовують інформацію, отриману іншими методами. В свою чергу, аналітичні процедури забезпечують аудитора необхідною інформацією для застосування інших методів аудиту. Тому ці процедури слід розглядати як такі, що служать для інформаційного зв'язку між усіма методами податкового аудиту.
Аналітичні процедури використовують метод порівняння показників, встановлення наявності та тісного взаємозв'язку між ними. Це стосується, зокрема, визначення оцінки наявності залишку коштів на рахунках та обсягу зобов'язань перед державою є порівняння показників фонду оплати праці чи валового прибутку підприємства у поточному році і попередніх роках. Аналітичні процедури також можуть застосовуватися при детальнішому дослідженні господарських операцій і вирішенні доцільності ії додаткової перевірки, які, можливо, мали б бути дослідженими детальніше, тобто для того, щоб допомогти у прийнятті рішення про доцільність їх додаткової перевірки.
Конкретним прикладом застосування аналітичних процедур є вивчення зміни показників фінансових результатів доходів платника податків. Припустимо, що податковий аудитор хоче з'ясувати шляхом аналітичного огляду, чи відхиляються процентні співвідношення показників прибутку за певні періоди двох або більше попередніх років. Для цього він виконує такі операції:
порівнює склад показника "продаж" за ці періоди;
порівнює склад показника "вартість продажу";
встановлює однорідність структури цих показників;
проводить обчислення різних показників прибутку;
порівнює ці показники для аналізу їх динаміки;
робить запит на отримання додаткової інформації про показники діяльності підприємства, в тому числі по сплаті податків, якщо оцінки порівняння суттєво розрізняються, для отриманих даних з метою здійснення інших розрахунків та прийняття рішень за результатами перевірки [11, 130].
Таким чином, при податковому аудиті застосовуються різноманітні методи і способи перевірки.
Висновки
Отже, предмет податкового аудиту – документи бухгалтерського обліку та звітності, декларації та розрахунки по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), інші документи фінансово-господарської діяльності, активи суб'єкта господарювання та його технологічні процеси тощо.
Об'єкти податкового аудиту – платники податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у всіх рівнів та державних цільових фондів.
Суб'єкти податкового аудиту – посадові особи контролюючих органів, уповноважених на проведення податкового аудиту.
Методи податкового аудиту слід розуміти як способи дослідження аудитором (із застосуванням статистичної, обліково-звітної, нормативної документації, організаційної, комп'ютерної техніки, інструментів та інших засобів інформації) об'єктів податкового аудиту, збору, обробки та акумулювання фактичних даних, які відображають законність джерел і обсяги доходів, витрат платника податків,