в їх здійсненні, тобто в основній своїй масі є позаплановими.
Зустрічна перевірка проводиться на підставі:
письмового звернення керівництва податкового органу, що здійснює перевірку підприємства, до органу податкової служби за місцем знаходження його партнера (тобто місця взяття його на податковий облік) щодо господарських стосунків між ними протягом не більш 10 робочих днів з моменту отримання завдання;
письмового розпорядження керівництва державного податкового органу на проведення перевірки партнерів підприємства із залученням фахівців з питань, які підлягають перевірці.
Інформація про результати перевірки у дводенний термін після її закінчення подається відповідним органом державної податкової служби, що здійснював зустрічну перевірку, до органу, який надав завдання на її проведення.
Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається органом, який дає розпорядження або звернення на проведення перевірки.
При здійсненні зустрічної перевірки проводиться порівняння (співставлення) первинних і бухгалтерських документів щодо їх достовірності, ідентичності й відповідності записам руху коштів чи товарно-матеріальних цінностей за кількістю, ціною та вартістю у партнера (відправника, продавця) і одержувача тощо.
За результатами проведеної зустрічної перевірки складається акт. При необхідності до нього додаються оригінали чи копії відповідних первинних документів, виписки з обліково-бухгалтерських документів, вантажно-митних декларацій, податкових декларацій, звітів, письмових пояснень посадових та матеріально-відповідальних осіб тощо.
Комплексна документальна перевірка охоплює питання правильності обчислення й сплати всіх видів податків, зборів та обов'язкових платежів на підставі вивчення діяльності платників податків щодо дотримання ними основ податкового та валютного законодавства, правильності розрахунків з бюджетами всіх рівнів, достовірності ведення бухгалтерського обліку, складення звітності.
Комплексні перевірки, як правило, бувають плановими, виїзними. Найчастіше проводяться в разі порушення кримінальної справи щодо ухилення платника податків від оподаткування.
Суттєва роль при проведенні комплексної документальної перевірки належить визначенню достовірності даних податкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності. Вона встановлюється шляхом формальної чи арифметичної перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку або за допомогою спеціальних прийомів фактичного й документального контролю. Крім того, здійснення комплексної перевірки обов'язково передбачає проведення на підставі даних бухгалтерського й податкового обліку та звітності, поглибленого аналізу діяльності платника податків, його фінансового стану тощо.
Організаційні принципи проведення комплексної документальної перевірки ті ж самі, що і під час проведення виїзної планової перевірки.
Аналіз багаторічної роботи державних контролюючих органів дозволяє зробити висновок, що комплексні документальні перевірки є найефективнішим методом податкового контролю. Їх користь визначається не тільки найбільшою питомою вагою донарахувань податкових платежів проти інших видів перевірок, але і більш правильним обчисленням й сплатою податків у майбутньому завдяки усуненню виявлених помилок.
Різновидністю комплексної документальної перевірки є перевірки органів податкової служби, що проводяться підрозділами внутрівідомчого контролю. Мета такої перевірки – забезпечення дотримання податковими органами виконання покладених на них завдань та функцій, чинного законодавства, правильності організації роботи, усунення наявних недоліків в роботі та удосконалення роботи. З метою контролю за якістю роботи податкових органів можуть проводитися повторні перевірки платників податків згідно з чинним законодавством.
Кабінетну (камеральну) перевірку можна віднести до виду попередніх перевірок з більш широким спектром проведення перевірочних процедур та залученням до перевірки додаткових документів. Камеральна перевірка здійснюється уповноваженими посадовими особами податкового органу згідно з їх службовими обов'язками без спеціального рішення керівника.
Основними етапами камеральної перевірки є (див. рис. 2):
перевірка повноти подання платником податків документів податкової звітності;
візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти та чіткості заповнення всіх необхідних реквізитів тощо);
перевірка своєчасності представлення податкової звітності;
перевірка правильності арифметичного підрахунку підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету;
перевірка обґрунтованості застосування платником податків ставок податку й пільг, їх відповідності чинному законодавству;
перевірка правильності обчислення бази оподаткування. На цьому етапі здійснюється камеральний аналіз, що включає перевірку логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, необхідними для обчислення бази оподаткування, взаємозв'язок показників фінансової звітності і податкових декларацій (розрахунків), оцінку фінансової і податкової звітності з погляду їх відповідності наявним у податковому органі даним про діяльність платника податків тощо [11, 120].
Рис. . Основні етапи камеральної перевірки [11, 120]
Слід відзначити, що обов'язок платника щодо подання податкової звітності не може вважатися виконаним за умов неможливості ідентифікувати подані документи, а саме:
при відсутності у документах будь-якого з обов'язкових реквізитів, передбачених нормативно-правовими актами;
при нечіткому заповненні окремих реквізитів документа, що робить неможливим їхнє однозначне прочитання;
при заповненні документів олівцем;
при наявності виправлень, які не підтверджені підписом платника податків, тощо. При виявленні таких фактів податковий орган повинен повідомити платника податків про невиконання ним обов'язку по заповненню й представленню декларації, виставити вимогу щодо внесення відповідних виправлень в установлений термін та застосувати до нього заходи відповідальності згідно з чинним законодавством. При проведенні камеральної перевірки податковий орган має право вимагати від платника додаткові матеріали, пояснення й документи, що підтверджують правильність розрахунків і своєчасність сплати податкових платежів.
На суми донарахувань податкових платежів, виявлених за результатами камеральної перевірки, податковий орган направляє платнику відповідну податкову вимогу про сплату належної суми й пені.
Порівняння квартальних і річних звітів за кілька періодів дозволяє встановити рівень рентабельності, зростання активів і пасивів, кредиторської й дебіторської заборгованості, частку активної частини основних фондів у загальній вартості основних фондів, імовірність погашення заборгованості бюджету тощо.
Проведення аналізу сприяє формуванню уявлення про динаміку розвитку платника податків, основні напрямки його діяльності, фінансовий стан тощо. При цьому різкі зміни в основних показниках можуть стати приводом для подальшої документальної перевірки.
Крім камеральних, безвиїзними інколи можуть бути і документальні перевірки, тобто кабінетний аудит. Так, зокрема, проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності платників податків безпосередньо в податковій інспекції доцільно у таких випадках:
якщо підприємство, що