Сутність перевірки надійності полягає в тому, що бухгалтерська інформація розглядається під час податкового аудиту шляхом встановлення її обґрунтованості, що дає можливість аудитору повністю покластись на діючу систему документального забезпечення. Способи перевірки достовірності документів є визначенням повноти і правильності відображення у документах фінансово-господарських операцій. Перевірка законності операцій, відображених у документах, полягає у тому, що вони досліджуються під час аудиту з точки зору нормативно-правового регулювання і виявлення порушень нормативно-правових актів.

Способи аналітичної та економічної перевірок полягають у тому, що підчас податкового аудиту застосовують прийоми порівняння фактичних (облікових, звітних) даних з нормативними, плановими чи прогнозованими показниками. Особливо це необхідно застосовувати до прийомів аналітичного групування тих або інших показників за однорідними ознаками. Під час аналітичної перевірки здійснюється розкладання операцій за окремими елементами, між ними встановлюються взаємозв'язки, а також виявляється вплив факторів на операційні процеси, що дає можливість визначити негативні ділянки при здійсненні тих або інших процесів. Ефективність операцій, пов'язаних з рухом сировини і матеріалів, виробництвом і реалізацією продукції, технологічним процесом, перевіряють із застосуванням прийомів економічної перевірки, що ґрунтується на розрахунках доцільності здійснених операцій та використанні матеріальних, грошових і трудових ресурсів.

У практиці зустрічаються випадки нестач і розкрадань за рахунок виписки безтоварних документів на відпуск цінностей, які в дійсності не відпускалися, або виписки одних цінностей (сортів цінностей), а видачі інших. У зв'язку з цим виникає необхідність застосування методів логічного дослідження операцій, пов'язаних з надходженням і вибуттям цінностей. Логічна перевірка ґрунтується на законах логіки, що використовуються під час податкового аудиту у взаємозв'язку з іншими способами перевірки документів і господарських операцій. Під час логічної перевірки застосовують методи зіставлення операцій за даними періодів складення документів, що дає можливість здійснювати перевірку руху цінностей не тільки за звітними періодами. Це дозволяє виявити, чи відповідають факти здійснення операцій їх логічному змісту. Перевіряючи, наприклад, лімітно-забірні картки на витрачання матеріалів і сировини на виробництві, за допомогою логічних процедур можна виявити невідповідність цих компонентів у готовій продукції.

Під час перевірки документів особливу увагу приділяють перевірці сумнівних операцій з тим, щоб переконатися в їх правильності або неправильності. До сумнівних операцій відносять такі, які є незвичайними для даного підприємства, вирізняються занадто великою сумою для здійснення поточної фінансово-господарської діяльності, суперечать економічній доцільності діяльності тощо [11, 125].

Сутність хронологічного і систематизованого способів перевірки обґрунтовує послідовність системи перевірки облікової інформації. При хронологічному способі перевірки документи перевіряють у такому порядку, як вони згруповані при бухгалтерській обробці, тобто як їх зброшуровано. Але такий спосіб є надто трудомістким, потребує одночасного використання великої кількості нормативно-правових і інструктивних матеріалів та вимагає багато часу. Крім того, при такій перевірці документів, які стосуються різних операцій, можна встановити тільки недоліки окремого документа. Цю перевірку можна застосовувати тільки в разі перевірки організації з незначним обсягом документації. У решті випадків необхідно застосовувати систематизований порядок перевірки документів та облікових реєстрів за видами операцій.

Систематизований спосіб перевірки документів передбачає застосування прийомів контролю в систематизованому порядку і послідовності перевірки операцій. Наприклад, спочатку перевіряють касові операції, потім банківські, рахункові, виробничі та ін. Недоліком цього способу є те, що під час перевірки документів дуже важко забезпечити інформаційні зв'язки між різними операціями.

Цей спосіб може бути прямим і зворотним, тобто починатися від початку періоду, що перевіряється (пряма послідовність), або з його кінця (зворотна послідовність). Останній метод оперативніший, бо вже на початку перевірки можна намітити заходи для усунення існуючих у роботі недоліків.

Широкий спектр застосування мають прийоми, що регламентуються залежно від способів порівняння документів з обліковими реєстрами, та прийоми перевірки кореспонденції рахунків. Цей комплекс способів і прийомів контролю включає в себе; зіставлення даних документів з обліковими реєстрами, взаємний контроль операцій, перевірку обґрунтованості кореспонденції рахунків і відображення її в облікових реєстрах; зіставлення облікових реєстрів з даними Головної книги, балансу і показників звітності.

Сутність зіставлення даних документів з обліковими реєстрами ґрунтується на принципах їх взаємозв'язку, тому що бухгалтерські записи в облікових реєстрах (незалежно від їх форми) обґрунтовуються тільки документами, їхня перевірка під час податкового аудиту здійснюється одночасно із записами в облікових реєстрах. Це пояснюється тим, що правильно оформлений документ, який вірно відображає фінансово-господарську операцію, може знайти неправильне відображення в облікових реєстрах. І навпаки, бухгалтерські записи можуть складатися на підставі недоброякісних документів. Тому аудиторське дослідження документів повинно здійснюватись у взаємозв'язку з бухгалтерськими записами, що відображені в облікових реєстрах.

За обліковими рахунками, бухгалтерськими реєстрами, картками (книжками) і відомостями аналітичного обліку перевіряють достовірність і повноту бухгалтерських записів, погодженість загальних, часткових даних за кореспонденцією рахунків. У всіх випадках необхідно досліджувати й аналізувати сутність кореспонденції рахунків, порівнюючи її з первинними документами. Особливу увагу під час перевірки необхідно приділяти недоцільним і додатковим записам, які не витікають із сутності документів. Перевірка документів, що здійснюється одночасно з перевіркою записів в облікових реєстрах, може здійснюватись за двома варіантами: від первинного документа до балансу або, навпаки, від балансу до документа.

Під час першого варіанта перевірка облікової документації здійснюється за схемою: первинні документи (прибуткові, видаткові та інші) > зведені документи (звіти матеріально відповідальних осіб, виписки банків, журнали реєстрації первинних документів) > аналітичні облікові реєстри (накопичувальні і розроблювальні відомості) > зведені облікові реєстри ( Головна книга)