іноземних організацій і фірм, що не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.
Філіали, відділення і інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник податку, територіальної громади [11, 203-204].
В специфічну категорію платників податку на прибуток законодавець виділяє бюджетні організації. Спеціальні роз'яснення зажадав механізм оподаткування прибутку установ освіти. Так, в листі ГНАУ від 22 березня 1996 року № 14-212/11-1794 підкреслюється, що платниками є бюджетні організації, але тільки в частині здійснення госпрозрахункової діяльності. Засоби, одержувані установами і організаціями освіти і науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, від власної госпрозрахункової діяльності, обкладаються на загальних підставах. Не обкладаються тільки засоби, що поступають установам освіти і науки від інших підприємств, організацій і громадян у вигляді благодійної допомоги.
Іноді загальна характеристика платника вимагає більшої деталізації з використанням підзаконних актів. Часто застосовується в цьому випадку Загальний класифікатор галузей народного господарства України [11, 204].
Доходи залізниць, отримані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах прибуткових надходжень, перерозподілених між залізницями в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Платниками податку на прибуток, отриманий не в результаті господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту і їх структурні підрозділи.
Отже, податок на прибуток підприємств становить вагому частку в наповнені бюджету України, якщо не сказати одну з головних статей прибутку державної казни.
Розділ 2. Об'єкт оподаткування і його розрахунок
Об'єкт оподаткування можна диференціювати залежно від території його отримання на доходи, отримані:
на території України;
на континентальному шельфі;
за межами України (із заліком сум податкових платежів, сплачених за кордоном) [11, 205].
Деяким спрощенням в Законі України від 22 травня 1997 року може розглядатися ст. «Об'єкт оподаткування», яка закріплює як об'єкт оподаткування прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоректованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань [10].
Правда, спрощенням це здається тільки на перший погляд, оскільки ст. 4 визначає, що законодавець розуміє під валовим доходом загальну суму доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морський) економічній зоні і за її межами. Цією ж статтею регулюється склад валового доходу і виключення з нього.
Діюча редакція Закону використовує як основної категорії при визначенні об'єкту оподаткування поняття валового доходу. Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, у винятковій (морський) економічній зоні, так і за їх межами [11, 205].
Відповідно до Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визна-ча-ється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду:
на суму валових витрат платника податку;
на суму амортизаційних відрахувань [5, 104].
Стаття 4 Закону визначає, що валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, на її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за межами їх [9].
Він включає:
1) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з первинного випуску (розміщення) їх та операцій з кінцевого погашення (ліквідації);
2) доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;
3) доходи від операцій особливого виду, а саме:
з товарообмінних (бартерних) операцій;
із страхової діяльності (під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами);
із розрахунками в іноземній валюті;
з оподаткування операцій з пов'язаними особами. Пов'язана особа – це особа, що відповідає будь-якій з наведених далі ознак: юридична особа, котра здійснює контроль над платником податку або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, котрі здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї;
з продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації;
з торгівлі цінними паперами та деривативами;
з борговими вимогами та зобов'язаннями;
з інших операцій;
4) доходи від спільної діяльності як дивіденди, отримані від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);
5) доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, і виявлені у звітному періоді;
6) доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у формі:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді;
сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів;
сум заборгованості, що підлягає