Українське законодавство підрозділяє нерезидентів на тих, які не здійснюють підприємницьку діяльність на території України, і тих, які цю діяльність здійснюють через постійні представництва. В статті 13 Закону вказані ставки податків на доходи нерезидентів. В нерезидентів (не здійснюючих діяльність в Україні через постійні представництва) з доходів, отриманих з джерел на території України, резидент (який виплачує ці доходи) утримує податок і перераховує до бюджету.

Доходи таких нерезидентів обкладаються по наступних ставках:

від фрахту – 6%;

від перестраховки ризику – 15%;

від страхування ризику – 30%;

від надання рекламних послуг – 30%;

доходи у вигляді дивідендів – 30% [11, 211].

Резиденти, що здійснюють виплату доходу нерезидентам від здійснення портфельних інвестицій (в процентній облігації або процентні казначейські зобов'язання, випущені за рішенням резидента, зокрема, уповноваженого державного органу або органу місцевого самоврядування, за винятком облігацій зовнішніх державних позик), обкладають їх по ставці 30%. Всі решту доходи, не вказані в пунктах 13.3, 13.4, 13.5, 13.6 Закону оподатковується по ставці 15% від суми такого доходу і за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, що набули чинність [9].

Доходи нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, оподатковуються в загальному порядку (пункт 13. 8). А загальний порядок визначений п. 10.1. і передбачає ставку 30% [9].

3.2. Пільги по податку на прибуток

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організації, отримані у вигляді:

У випадку, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25% від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, то така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку по ставці 30% до суми такого перевищення.

До неприбуткових організацій відносяться:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування і створені ними установи або організації, які утримуються за рахунок засобів відповідних бюджетів;

б) добродійні фундації і добродійні організації, створені в порядку, визначеному законом, для проведення благодійної діяльності;

в) пенсійні фундації, кредитні союзи;

г) союзи, асоціації і інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельних кооперативів, створені для представлення інтересів засновників, які утримуються тільки за рахунок внесків таких засновників і не здійснюють ніякої господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації [11, 212-213].

Також звільняється від оподаткування прибуток підприємств, які засновані всеукраїнськими суспільними організаціями інвалідів і майно яких є їх власністю, отриманою від продажу товарів (робіт, послуг), окрім прибутку, отриманого від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, що мають там основне місце роботи, складає не менше 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25% від суми витрат на оплату праці, що входять в склад валових витрат. Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на підприємства яких розповсюджується дана пільга, затверджується Кабінетом Міністрів України [11, ].

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, направлена на збільшення об'ємів виробництва і зменшення роздрібних цін на такі продукти.

Не підлягають оподаткуванню виграші в державні грошові лотереї. Під дер-жавними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду в розмірах не менше 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менше 30% від доходів, що залишаються в розпорядженні після виплат призового фонду [11, 213].

3.3. Обчислення і сплата податку на прибуток

Облік отриманих доходів і здійснюваних витрат ведеться платником податків самостійно за допомогою податкового обліку виключно в цілях оподаткування. Платник має право вибрати і використати будь-який з двох методів: метод нарахувань (рахунків) або касовий метод ведення податкового обліку. Передбачається обов'язкове інформування податкового органу про вибраний платником метод обліку.

При використовуванні методу нарахувань (рахунків) облік доходів і витрат платником податків проводиться, виходячи з часу придбання платником податків права на ці доходи або визнання за ним цих витрат, незалежно від часу фактичного отримання доходів або здійснення платежів [11, 214].

Використовування касового методу припускає облік платником податків доходів і витрат, виходячи з часу відповідно вступу платника податків до прав власника цих доходів або визнання за ним цих витрат [11, 214].

Особливості регулювання доходів і витрат при їх обліку платниками податків припускають і деяку специфіку обліку товарно-матеріальних запасів. До них відносяться будь-які оброблені або частково оброблені товари, що знаходяться в їх власності, незалежно від місцезнаходження.

Платник податків, що використовує метод рахунків, дістає можливість використовування податкового дисконту (поправки). Податковим дисконтом признається поправка, на яку в цілях оподаткування необхідно збільшити отримані платником податків доходи. Він застосовується, якщо платник податків одержує додаткову і обумовлену виключно цим методом обліку вигоду від того, що момент здійснення витрат передує хоча б одному з моментів:

а) моменту їх визнання доходами другого учасника операції, якщо останній не є фізичною особою або іноземною юридичною особою і використовує касовий метод в податковому обліку;

б) моменту фактичного здійснення таких витрат, якщо платник придбаває товари у фізичної особи або іноземної юридичної особи, незалежно від методу податкового обліку, що використовується ним. Моментом фактичного здійснення таких витрат є момент відповідної фактичної виплати засобів або момент фактичної передачі майна [11, 214].

Податковий дисконт повинен бути врахований при визначенні доходів