Такий об'єктивний критерій визначення фіксованого внеску території, визначеного за допомогою процентів відрахувань від загальнодержавних податків, який повинен бути встановлений для кожного регіону України.

Отже, вищестоящий бюджет формуватиметься за рахунок внесків нижчестоящого бюджету і дотації з вищестоящого, а нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів виконуватимуть зовсім іншу функцію, ніж вони виконують сьогодні. Вони служитимуть інструментом визначення розміру фіксованого внеску території і визначатимуться на основі рівня податкоспроможності кожної території та його коригування щодо щорічних змін у податковій системі країни й економіці регіонів. Це й буде головним критерієм встановлення розміру нормативів відрахувань від загальнодержавних податків для кожного місцевого бюджету [8, 69-74].

Нормативи відрахувань обслуговуватимуть єдине завдання – забезпечення надходження певної в абсолютній величині суми коштів від нижчестоящого бюджету до вищестоящого. Величина цієї суми, визначена на основі єдиного для всіх показника – податкоспроможності регіону, повинна забезпечити об'єктив-ність, стабільність у встановленні процентів відрахувань від загальнодержавних податків, фінансову автономію місцевих органів самоврядування.

Для забезпечення рівномірного розвитку територій громад та рівномірної бюджетної забезпеченості сума коштів, яка визначається як різниця між величиною контингенту податкових надходжень та сумою коштів, які передано за процентами відрахувань від загальнодержавних податків у вищестоящий бюджет, тобто сумою фіксованого внеску території, а також сумою коштів, необхідних для забезпечення єдиного, середнього в країні рівня бюджетних видатків, становитиме величину бюджетних вилучень із територій громад або необхідної дотації цій території, якщо ця сума буде обчислена з від'ємним знаком. При цьому вилучення коштів та надання дотацій повинно проводитися із субвенційних фондів, які необхідно створити при районних, обласних та державному бюджетах. Виведення дотацій у субвенційний фонд дасть нам змогу надавати дотації незалежно від виконання вищестоящого бюджету, забезпечить об'єктивність у їх надходженнях. За такого механізму визначення необхідної дотації чи вилучення лишків доходів бюджетне вирівнювання буде переведене на чіткі, єдині для всіх, безкомпромісні, об'єктивні показники.

Видатки на дотацію областям повинні бути вилучені з видатків державного бюджету. Аналогічно видатки на дотацію районним бюджетам повинні бути вилучені з видатків обласного бюджету. Так, обсяг обласного бюджету в Тернопільській області в 1998 році з урахуванням дотації районам становив 151972,3 тис. грн., а без дотації районним бюджетам, тобто видатки на утримання установ обласного підпорядкування та спільних програм, – 65048,9 тис. грн. Отже, райони мали забезпечити надходження в обласний бюджет лише суто обласних видатків на суму 65048,9 тис. грн. [8, 69-74]

Це – першочергові перерахування з поквартальною та помісячною розбивкою, які мусять мати першочерговий та обов'язковий характер і не повинні залежати від стану виконання власного бюджету. Поряд із цим лишки власних доходів або доходів, які залишаються на території адміністративного району чи території, тобто їх перевищення після відрахувань у вищестоящий бюджет понад середній рівень видатків, становитимуть суму надходжень у субвенційний фонд вищестоящого бюджету, з якого надаватимуться дотації тим районам, у яких після відрахувань в обласний бюджет та розрахунку власних видатків місцевих бюджетів району не буде достатньо коштів, які залишаються на території району для здійснення цих видатків.

З метою виконання плану надходжень у субвенційний фонд можна встановити порядок, за яким радою вищого адміністративного рівня залишати можливість блокувати рахунки рад нижчого рівня при невиконанні плану відрахувань у ці фонди [8, 69-74].

Перехід до запропонованого методу встановлення розміру ставок процентних відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, за яким формуватимуться місцеві бюджети, встановлюватимуться проценти відрахувань від загальнодержавних податків на основі об'єктивно визначених розмірів абсолютних сум внесків територій у вищестоящий бюджет і дотацій із субвенцій-них фондів при вищестоящих бюджетах для збалансування нижчестоящих бюджетів, є головним чинником зміцнення місцевих бюджетів та всієї бюджетної системи. Відсутність запропонованої моделі бюджетної системи і методу встановлення розміру відрахувань від загальнодержавних податків і зборів для нижчестоящого бюджету при формуванні місцевих бюджетів є на сьогодні головною причиною фінансової слабкості й несамостійності місцевих бюджетів в Україні.

Висновки

Отже, економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у фор-муванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням ді-яльності місцевих рад і місцевих державних адміністрацій, та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розви-ток соціальної інфраструктури, місцевого господарства тощо. Місцеві бюджети – це форма впливу місцевого самоврядуван-ня на економічні й соціальні процеси в державі.

Активний вплив місцевого самоврядування на формування нових суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме у своєму розпорядженні достатню кількість фінан-сових ресурсів. Згідно з чинним законодавством органи місце-вого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно роз-робляють, затверджують і виконують місцеві бюджети.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого са-моврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів належать такі податки і збори (обов'язко-ві платежі):