У регістрах бухгалтерського обліку цю операцію буде відображено

такими записами:

Таблиця 2.5.

«Реалізація малоцінних необоротних матеріальних активів»

№

п/п |

Зміст операцій |

Кореспонденція рахунків

дебет |

кредит

1 | Відображено дохід від

реалізації необоротних активів | 377 | 742

2 | Відображено податкові

зобов'язання щодо ПДВ | 742 | 641

3 | Списано суму зносу

реалізованих необоротних активів | 132 | 112

4 | Списано залишкову вартість | 972 | 112

5 | Отримано грошові кошти від

покупця | 311 | 377

6 |

На фінансові результати списано дохід від реалізації необоротних активів |

742 |

793

7 |

На фінансовий результат віднесено залишкову вартість реалізованих необоротних активів |

793 |

972

Ліквідація малоцінних необоротних матеріальних активів. Згідно з Інструкцією № 291 витрати, пов'язані з ліквідацією необоротних активів, визначаються в розмірі залишкової вартості ліквідованих необоротних активів і витрат, пов'язаних з їх ліквідацією (розібранням, демонтажем)

У регістрах бухгалтерського обліку операції ліквідації малоцінного необоротного матеріального активу відображаються такими записами:

Таблиця 2.6.

«Ліквідація малоцінних необоротних матеріальних активів» |

Зміст операцій |

Кореспонденція рахунків

дебет |

кредит

1 |

Списано залишкову вартість

ліквідованого необоротного активу |

976 |

112

2 |

Списано суму зносу по

ліквідованому об'єкту |

132 |

112

3 |

Відображено витрати,

пов'язані з ліквідацією |

976 |

661

На фінансові результати віднесено втрати, пов'язані з ліквідацією необоротного активу |

793 |

976

Оприбутковано запасні частини , що залишилися після ліквідації необоротного активу |

209 |

746

6 |

Відображено дохід від ліквідації |

746 |

793

2.3 Організація обліку надходження матеріальних цінностей і розрахунків з постачальниками.

Відповідно до виробничої програми і норм витрати підприємства визначають потреби в матеріальних ресурсах.

Матеріали на підприємство надходять, в основному, від постачальників. Постачальниками виступають територіальні організації матеріально-технічного постачання, підприємства, взаємини між який регулюються договорами постачання.

На матеріали, що надійшли від постачальників згідно ув'язненим з ними договорам, підприємство одержує супровідні документи: платіжні вимоги-доручення, рахунка-фактури, товарно-транспортні накладні.

Ці документи реєструються працівником, що займається постачанням, у журналі обліку вантажів, що надходять, і перевіряються з погляду відповідності їхнім умовам постачання, передбаченою договором: по асортименті, цінам, кількості матеріалів, способу і терміну відправлення й іншим.

Перевірені супровідні документи підприємство акцептує. Одночасно роблять оцінку про виконання договору постачання, після чого ці документи передають у бухгалтерію підприємства для оплати.

Кожне підприємство здійснює реєстрацію виписаних рахівниць-фактур покупцям у книзі продажів, а отриманих від постачальників – у книзі покупок. До книг обох форм пред'являються загальні вимоги: смороду повинні бути прошнуровані, їхні сторінки пронумеровані і скріплені печаткою підприємства; книги підлягають збереженню протягом 5 років.

Контроль за правильністю ведення здійснює керівник чи підприємства уповноважене їм обличчя. Книги ведуться для того, щоб забезпечити одержання повної і достовірної інформації з ПДВ, нарахованому за реалізовані товари, роботи і послуги на основі книги продажів і підмету заліку на основі чи книги покупок відновленню по ПДВ, сплаченому відповідно до вимог реєструються оплачені рахунки-фактури постачальників за придбані основні засоби і нематеріальні активи, що надійшли виробничі запаси, малоцінні предмети, товари і зроблені послуги. Підсумкові дані книги покупок служать підставою для заліку ПДВ.

При надходженні матеріалів від постачальників завідувач складом перевіряє відповідність їхньої фактичної кількості даним документам постачальника і якщо розбіжностей ні, ті виписує прибуткові ордери на всю кількість вантажу, що надійшов, в одному екземплярі в надходження матеріалів. Якщо розбіжностей між фактично прийнятою кількістю матеріальних цінностей і кількістю, зазначеним у супровідних документах постачальника, немає. Ті оприбуткування можна оформити і без виписки прибуткового ордера - на підставі документів постачальника.

Якщо при прийманні від постачальників буде встановлена розбіжність з даними супровідних документів (нестача, надлишок, пересортування) чи якщо мала місце невідфактуроване постачання (надходження матеріалів без рахунка-фактури постачальників), те завідувач складом разом із представником чи постачальника незацікавленої організації складає акт приймання матеріалів у двох екземплярах.

У цьому випадку прибуткові ордери не складаються, а акт є одночасно і прибутковим документом, і підставою для уточнення розрахунків з постачальником.

Другий екземпляр акта направляють постачальнику. Дані по матеріальних цінностях, що надійшли, щодня передаються на інформаційно-обчислювальний центр, де по кожнім складі складається табуляграма «Список матеріалів, що надійшли».

У встановлений термін завідувач складом передає всі первинні документи в бухгалтерію підприємства по реєстрі, що виписується звичайно в двох екземплярах: перший із прикладеними виправдувальними документами залишається в бухгалтерії, другий з розпискою бухгалтера про кількість прийнятих прибуткових і видаткових документів - у завідувача складом. Як правило, документи передаються щодня, але не рідше одного разу в тиждень [16, с.169].

Автоматизація обліку виробничих запасів. В умовах функціонування автоматизованої системи керування підприємством важливе значення приділяється автоматизації розрахунків по плануванню, обліку й аналізу використання матеріальних ресурсів.

Ці розрахунки звичайно виконуються в таких функціональних підсистемах, як керування матеріально-технічним постачанням, оперативним керуванням основним виробництвом, бухгалтерського обліку й ін.

Виходячи з економічного змісту керування матеріальними ресурсами, під якими мі розуміємо процеси планування, обліку, контролю й аналізу їхнього використання і прийняття рішень по розробці і здійсненню заходів, що дозволяють ліквідувати виявлені відхилення, забезпечити функціонування об'єкта в необхідних умовах, правомірно говорити про створення (чи виділення) в автоматизованій системі керування підприємством комплексної підсистеми керування матеріальними ресурсами підприємства. Така підсистема винна включати комплекси задач з різних функціональних підсистем, що поєднуються на