При одно марковій системі контролю робітник одержує інструмент з роздавальної комори на підставі пред'явленої інструментальної марки з вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструменти , комірник помішує інструментальні марки у комірки стелажу , в яких зберігався виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здавання інструменту до комори.

При одномарковій системі видачі інструменту використовуються два види марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером інструменту. Перший використовується для визначення, кому з робітників видано інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє встановити, скільки і яких інструментів видано кожному і робітнику.

Господарський інвентар. До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і господарського облаштування: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, що використовується для постійного зберігання запасів, для обслуговування виробництва як тара тривалого користування і нерозривно пов'язана з характером виробництва (наприклад, бочки в пивоварних і хімічних підприємствах), контейнери або предмети, призначені для складання і тимчасового зберігання матеріалів, переміщення продукції всередині підприємства, належать до господарського або виробничого інвентарю.

В господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в експлуатацію особам, відповідальним за його збереження, на підставі вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в двох картках, одна з яких заповнюється за номенклатурними номерами інвентарю, а друга - по окремих особах, яким видано інвентар у користування.

У випадку якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на яку покладено відповідальність за забезпечення його збереження в цеху, відділі або іншій аналогічній службі, ця особа має здійснювати облік отриманого інвентарю в книзі, в якій зазначаються найменування і стисла характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний номер, вартість, позначка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття. До спеціального одягу , спеціального взуття і захисних пристроїв належать комбінезони, костюми, куртки, брюки, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори тощо.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, які передбачені в Типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, згідно з установленими нормами і термінами використання незалежно від форми власності та галузевої підпорядкованості підприємства, на якому працює цей працівник.

Видача, зберігання і користування спецодягом, спецвзуттям і захисними пристроями здійснюється відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96 р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особовій картці форми № МШП–6 , в якій поряд з описом та іншими даними. Що характеризують такі предмети , відображаються терміни їх використання і відсоток придатності. Картка форми № МШП–6 ведеться в одному примірнику і зберігається в місці видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їх вибуття через непридатність, втрату. У випадку втрати спецодягу і спецвзуття в картці робиться запис про їх вибуття на підставі акта форми № МШП–4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам на час роботи можуть видаватися черговий спецодяг, спецвзуття і запобіжні пристрої. Ці предмети видаються тільки на час виконання робіт , для яких вони передбачені, або можуть бути закріплені за певними робочими місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП мають обліковуватися в окремих картках форми №МШП–6 з позначкою "Чергова".

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їх непридатності до подальшого користування, неможливості або неефективності проведення їх відновлення, ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. Ці комісії провадять огляд предметів, що підлягають списанню, встановлює їх непридатність до відновлення і подальшого користування , визначає можливість використання або реалізації матеріалів, які залишаються від списаних предметів, а також складає акт МШП форми №МШП–5 або №МШП–8 на підставі актів вибуття форми №МШП–4.

Далі розглянемо порядок відображення в бухгалтерському і обліку операцій з МШП, облік яких ведеться по рахунку 22, відповідно до вимог П(С)БО.

Придбання МШП. Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП В зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, котра складається з таких фактичних витрат :

- сум, сплачуваних постачальнику (продавцю) згідно з договором;

- сум, сплачуваних за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів сум ввізного мита;

- сум непрямих податків, сплачених у зв'язку з придбанням МШП і не відшкодованих підприємству ;

- витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місць їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування МШП;

- інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням МШП і доведенням їх до стану , в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються до первісної вартості МШП, а відносяться до витрат того періоду, в якому вони були здійснені ( встановлені):

- суми нестач МШП ;

- відсотки