робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (пе-ревірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);

участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;

підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи.

Інші питання:

можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час;

умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі спорідненими сторонами. Поря-док визначення поріднених сторін наводиться в ННА № 19 „споріднені сторони".

Складання загального плану.

Слово "план" означає послідовний перелік дій у процесі ви-конання певної роботи. В аудиті загальний план скоріше нага-дує сукупність найбільш важливої інформації, яку слід брати до уваги при встановленні розвитку та особливостей аудиту.

Загальний план повинен служити основою для підготовки програми аудиту. В ньому слід передбачити термін проведення аудиту, скласти графік проведення аудиту, зазначити дату надан-ня письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. Плануючи витрати часу, аудитору необхідно врахову-вати:

розрахунок витрат часу, витраченого в попередньому періоді (в разі проведення наступного аудиту), і його зв'язок з по-точним розрахунком;

рівень суттєвості перевірок;

проведені оцінки ризиків.

Етапи планування

Планування аудиту - це досить складний процес, який допома-гає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконан-ня аудиторських процедур в період перевірки з метою вчасного ко-ригування планових завдань.

Процес планування аудиту умовно можна поділити на декілька етапів. У табл. 1. виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування більш детально.

Таблиця 1. Етапи планування

Етап | Види робіт

Етап 1 | Згода клієнта та укладання договору

Етап 2 | Постановка мети і завдань аудиту. Мета: висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності. Завдання: збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; визначення і оцінка матеріальності й аудиторського ризику; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; збір аудиторських доказів та їх аналіз

Етап 3 | Оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки. Внутрішні фактори системи: управління; облік і внутрішній контроль; виробництво; фінансова діяльність; діяльність персоналу. Зовнішні фактори сфери: економічна; політична; соціальна; юридична

Етап 4 | Складання загального плану аудиту

Етап 5 | Розробка програм аудиту

Етап 6 | Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності

Етап 7 | Коригування загального плану і програми протягом всього процесу аудиту

Укладанню договору на проведення аудиту передує етап об-стеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, вар-тості аудиту та власної спроможності. Ця робота виділяється в плані як "домовленість до контракту", і на її виконання, в залеж-ності від типу клієнта, може відводитись до 20 % часу, передбаче-ного на проведення аудиту.

Роботи до укладання договору

Безпосередній аудиторській перевірці передує такий вид ро-боти, як визначення обсягу аудиту. Аудитор повинен достатньо розуміти всі сторони господарсько-фінансової діяльності клієнта, особливості організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.

Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства буде достатнім для того, щоб якісно провести аудит, якщо він знає загальновідому інформацію про економіку та галузь, в якій підприємство здійснює діяльність, а також більш детальну інформацію про те, як це підприємство працює. Однак, інфор-мація, яка використовується аудитором з цією метою, як прави-ло, менша за обсягом, ніж та, яка знаходиться в розпорядженні керівництва.

Знання бізнесу клієнта

Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві наводиться в ННА № 10 "Знання бізнесу клієнта". Отримання необхідних знань про діяльність підприємства - це безперервний процес накопичування та оцінки даних, а також співвіднесення інформації, набутої в результаті цього, з фактичними результата-ми аудиту протягом усіх етапів аудиторської перевірки.

Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор повинен проаналізувати, як вона впливає на звітність в цілому і чи узгоджуються твердження цієї звітності з уявленням та знанням аудитора про таку діяльність.

Це необхідно йому для того, щоб встановити обсяг, характер і види діяльності клієнта, що прямо впливає на обсяг і зміст ауди-торської перевірки і тим самим дозволяє правильно спланувати аудиторську перевірку. У зв'язку з цим аудитор повинен вивчити наступні матеріали: річні звіти; інформацію з протоколів зборів акціонерів, засідань ради директорів; внутрішні фінансові звіти клієнта; аудиторський звіт за попередній період; матеріали внутрішнього контролю; періодичні друковані комерційні видан-ня (газети, журнали тощо).

Аудитору необхідно уважно ознайомитись з діючою на підприємстві системою організації документування господар-ських операцій і документообігу, організацією аналітичного обліку, його взаємозв'язку з синтетичним обліком, матеріалами інвентаризацій господарських засобів і розрахунків (строки про-ведення, склад інвентаризаційних комісій, результати інвентари-зації і відображення їх в обліку) та іншими питаннями організації і ведення бухгалтерського обліку.

Попереднє планування аудиту включає ознайомлення з по-тенційним клієнтом: аналіз зовнішніх факторів, що впливають на його господарську діяльність, збір інформації про його індивіду-альні особливості.

На етапі попереднього планування аудитору необхідно чітко встановити:

забезпечення усіх аспектів незалежності аудитора;

попередню оцінку ризику системи внутрішнього контролю;

розмір необхідної вибірки;

попередню оцінку власного ризику;

попередній розрахунок витрат часу на аудиторську перевірку;

попередній розрахунок власної спроможності.

Для визначення всіх аспектів незалежності аудитора збір інформації про нового клієнта досить часто здійснюється за не-офіційними каналами шляхом проведення усного опитування осіб, які мають відповідні стосунки з потенційним замовником (юристи, банкіри, постачальники, покупці, контролюючі органи та інші джерела інформації).

Офіційним джерелом інформації з цього приводу є попередній аудитор. Аудитор,