У процесі проведення підготовчої роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:

визначити приблизний обсяг роботи та тривалість перевірки;
виділити найбільш важливі питання аудиту;

з'ясувати питання, які вимагають особливої уваги (можливість матеріальних помилок, обману або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);

визначити ступінь довіри до облікової системи і внутрішньо-го контролю клієнта;

встановити суть і обсяг необхідних аудиторських доказів;

проаналізувати роботу суб'єктів внутрішнього контролю і можливість їх залучення до аудиту;

вивчити доцільність залучення інших аудиторів для проведення аудиту у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства, виділених на окремі баланси;

виявити необхідність залучення експертів.

У відповідності з обсягом і складністю роботи встановлюється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпев-нений в обґрунтованості суми, слід підкріпити її величину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в дого-ворі на проведення аудиторської перевірки.

Підготовчий процес закінчується складанням договору на про-ведення аудиту.

Якщо керівництво аудиторської фірми прийняло рішення по-чати аудит і договір про проведення аудиту був підписаний обо-ма сторонами, аудитору необхідно одержати подальшу більш де-тальну інформацію для підготовки до планування аудиту.

Підготовчі роботи

Під час підготовки до планування аудиту необхідно:

вивчити організаційно-управлінську структуру підприємства;

отримати інформацію про види діяльності і номенклатуру продукції, яка виготовляється підприємством;

розрахувати основні економічні показники діяльності підприємства та провести фінансовий аналіз діяльності підприємства за попередній звітний період;

провести аналіз структури власного і залученого капіталу;

ознайомитись з технологічними особливостями виробництва продукції;

провести аналіз інформації про основних покупців і постачальників;

з'ясувати порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;

отримати інформацію про дочірні та споріднені підпри-ємства;

провести аналіз системи внутрішнього контролю;

проаналізувати робочу програму внутрішнього аудиту;

перевірити виконання рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту;

ознайомитись з актами перевірок державних контролюючих органів;

ознайомитись зі змінами в діяльності підприємства, які відбу-лися з моменту останнього аудиту.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства для аудитора можуть бути:

статут підприємства;

документи про реєстрацію підприємства;

протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;

документи, які регламентують облікову політику підпри-ємства;

бухгалтерські документи та звітність;

статистична звітність;

документи планування діяльності підприємства;
контракти, договори, угоди;

внутрішні звіти аудиторів, консультантів;

внутрішні інструкції;

акти податкових перевірок;

документи з арбітражних та судових справ;

документи, які регламентують виробничу і організаційну структуру підприємства, а також список його філій і дочірніх компаній;

відомості, отримані з бесід з керівництвом, про існування споріднених підприємств;

інші джерела

Аудитові (аудиторській фірмі) для правильної оцінки почат-кових залишків по рахунках, якщо існує така необхідність, попе-редній аудитор надає відповідні пояснення. За згодою підприємства він дає пояснення аудитору, який починає роботу, використовуючи свою робочу документацію.

Оцінка системи внутрішнього контролю

Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. В процесі такої оцінки встановлюється ймовірність на-явності помилок в бухгалтерському обліку, які впливають на до-стовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій щодо його ефективності, оскільки:

ніхто не може гарантувати відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою;

керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме вста-новило;

незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужи-ли довіру, можливий вплив на них як всередині, так і за ме-жами підприємства;

можливі помилки і неточності в записах, підрахунках в результаті нерозуміння завдання, втоми або неохай-ності.

Враховуючи наведені обмеження ефективності внутрішньо-го контролю, зовнішній аудитор повинен дати оцінку результа-тивності внутрішнього контролю за наступними ознаками:

ступінь незалежності внутрішнього контролю;

чисельність, кваліфікація і досвід персоналу, який займається внутрішнім аудитом;

масштаб, глибина, напрямок і строки проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю;

огляд всіх документів, які стосуються внутрішнього аудиту, перевірок, які може надати клієнт;

ступінь впливу органів управління на роботу суб'єктів внутрішнього контролю.

На початковому етапі планування рекомендується виконати аналітичні процедури, які допоможуть аудитору виявити вагомі для аудиту питання і тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних показників за декілька років, виявлення значних відхилень, що свідчать про необхідність заго-стрення уваги на цих позиціях, тестування облікових даних по місцях тощо.

Важливим етапом у підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:

аналізу відповідної документації;

бесід з керівництвом;

опитування персоналу, зайнятого в цих системах.

Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішньо-го контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику кон-тролю дозволяє зменшити обсяг перевірки та спиратись на дані внутрішнього контролю при винесенні аудиторського висновку.

Загальний план

При підготовці загального плану і програми перевірки слід встановити рівень суттєвості (ступінь точності підготовленої бух-галтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати до-стовірною).

План повинен складатись до початку конкретної роботи з клієнтом і повинен враховувати:

умови договору на виконання аудиту;

зміст аудиторського висновку, терміни його представ-лення;

відповідальність аудитора, передбачену законодавст-вом;

відповідальність підприємства за бухгалтерську звітність, яка надається для перевірки;

відповідальність підприємства за повноту і достовірність іншої необхідної інформації; систему і форму бухгалтерського обліку; список членів аудиторської робочої групи, тривалість робо-ти, бюджет часу і витрат;

ступінь впливу на аудит нових бухгалтерських або аудитор-ських законів, нормативів, інструкцій;

рівень суттєвості завдань аудиту;

найбільш важливі етапи і завдання аудиту;

ступінь довіри до надійності системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

порядок узгодження роботи внутрішніх аудиторів і співпра-цю з ними;

сутність і обсяг аудиторських доказів;

умови, які вимагають особистої уваги (можливість помил-ки, обману тощо);

ступінь аудиторського ризику;

список помічників, які будуть використовуватись в аудиті.
При цьому слід врахувати такі фактори, як реальні затрати праці, необхідні для роботи, затрати