У складі загального плану повинна бути інформація про:

а) склад аудиторської групи;

б) їх підпорядкованість;

в) інструктаж;

г) перевірку якості роботи молодих старшими працівниками тощо.

У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, при чому їх причини повинні докладно доку-ментуватись.

Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулись в діяльності підприємства і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта щодо усунення недоліків та вико-нання рекомендацій попереднього аудитора.

План бажано погодити з керівництвом фірми. Це дасть мож-ливість узгодити аудиторські процедури з діяльністю персоналу підприємства.

Орієнтовна послідовність складання плану зображена в таб-лиці 2.

Таблиця 2. Порядок складання плану аудиту

Види робіт | Приблизні строки виконання

Домовленість до контракту

- схвалення замовника та укладення контракту

- ознайомлення з особливостями діяльності клієнта та станом галузі

1. Рівень планування

- огляд результатів попереднього аудиту

- оцінка фінансових показників діяльності за попередній період

- розрахунок попереднього бюджету часу

2. Рівень планування

- зустріч із замовником

- коригування питань, поставлених перед аудитором

- підготовка програми проміжних аудиторських процедур

3. Рівень підготовки

- аудиторська перевірка

4. Рівень підготовки

- аудиторський звіт

5. Аудиторський висновок

Загальний план аудиту варто розробляти настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програ-му аудиту.

Вивчення системи внутрішнього контролю з метою планування аудиторських процедур

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління.

Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутріш-ній контроль. Суб'єкти внутрішнього контролю здійснюють по-рівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію із зовнішнім економіко-правовим середовищем, ви-являють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпеч-ності розміру відхилень для суб'єкта господарювання, виявля-ють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.

Суть внутрішнього контролю

Внутрішній контроль, будучи функцією управління, висту-пає засобом двостороннього зв'язку між об'єктом управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Внутрішній контроль — це процес, який забезпечує належне функціону-вання конкретного об'єкта, прийнятий управлінським рішен-ням і направлений на успішне досягнення поставленої мети. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного ста-ну справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попереджен-ня тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, бригад, ділянок та інших внутрігосподарських формувань проводиться в господарюючих суб'єктах їх керівни-ками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональ-них обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.

Завдання внутрішнього контролю

Як функція управління, внутрішній контроль виконує такі завдання:

дає інформацію щодо процесів, які відбуваються в суб'єкта господарювання;

допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства;

надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання;

дозволяє своєчасно виявити і усунути ті умови і фактори, які не сприяють ефективному веденню виробництва і досяг-ненню поставленої мети;

дозволяє скорегувати діяльність суб'єкта господарювання або окремих його виробничих підрозділів;

дає можливість встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрямки його діяльності сприяють досягненню поставленої мети і підвищенню результативності діяльності підприємства.

Перевагою внутрішнього контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний (оперативний) і наступний, може бути документальним, фактичним і комбінованим; може проводитись у вигляді: ревізії, тематичної перевірки, розслідування та служ-бового розслідування.

У зв'язку з цим внутрішній контроль є одним із найбільш ефективних (за умови вмілого використання функцій контро-лю) засобів контролю органами управління.

Суб'єкти

Суб'єктами внутрішнього контролю є:

управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній, поточний та наступний контроль;

обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення гос-подарських процесів;

спеціальні внутрішні контролюючі служби, створені на підприємстві з метою проведення того чи іншого кон-тролю:

спостережні ради;

ревізійні комісії;

інвентаризаційні комісії;

комісії для розслідування якихось незвичайних подій;

внутрішні аудиторські служби.

Управлінський персонал та спеціалісти

Контрольні функції посадові особи здійснюють при виконанні своїх функціональних обов'язків. Нормативне вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє достовірність та правильність таких реквізитів первинного документа: обсяг вико-наної роботи, норми і розцінки.

Обліковий персонал

Обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов'язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечу-ють надання користувачам фінансової звітності для прийняття

рішень, повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за орга-нізацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснен-ня всіх господарських операцій у первинних документах, збе-реження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну (не менше трьох років) несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодав-ства та установчих документів.

Рада акціонерного товариства (спостережна рада)

В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонер-ного товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного то-вариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покла-дено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства (спосте-режної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.

Ревізійна комісія акціонерного товариства

Контроль за фінансово-господарською, діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними збора-ми акціонерів згідно із статутом товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балан-сах. Без висновку ревізійної комісії загальні