Програма аудиту

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи.

Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати ЇЇ як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма повинна також служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланова-них аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська про-грама допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. Аудиторська програма також містить перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витрати-ти на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по про-цедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та мас-штаб перевірки.

Програма оформлюється у вигляді таблиці на кожен об'єкт перевірки окремо. На початку програми вказується:

назва підприємства;

період перевірки;

дата перевірки;

об'єкт перевірки.

У програмі, крім прізвища, також вказують ініціали аудито-ра, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта пере-вірки, та передбачають місце для поміток про фактичне вико-нання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівни-ком групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Є два типи підготовки програми: максимально жорсткий і мак-симально гнучкий.

При першому аудиторська фірма розробляє основну програму, до якої включає максимально важливий обсяг інформації. Маючи таку програму, аудитор може скласти план своїх дій, викресливши з програми пункти, які не підходять для даного клієнта.

Найкращим є змішаний варіант. Аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних власти-востей клієнта.

Аудит всіх операцій підприємства здійснюється шляхом ви-користання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з ура-хуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки по кожному об'єкту перевірки. Навіть, якщо аудитор буде перевіря-ти всі операції суцільно, це не гарантує виявлення абсолютно всіх суттєвих помилок, тому що в значній мірі виявлення суттєвих помилок залежить від рівня професійної підготовки аудитора та його обізнаності про діяльність підприємства.

Програма може включати наступні об'єкти аудиту:

правовий аналіз установчих документів;

наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності.

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

перевірка бухгалтерської комп 'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

правильність виведення результатів проведених інвента-ризацій.

4. Перевірка обліку основних засобів:

правильність оцінки та постановка на облік;

аналіз вибуття основних засобів;

правильність відображення капітального ремонту;

правильність нарахування зносу;

правильність проведення індексації балансової вартості та нарахованого зносу;

правильність відображення в обліку вартості основних засобів, прийнятих або переданих у фінансову оренду.

5. Перевірка обліку нематеріальних активів:

склад нематеріальних активів, обґрунтованість віднесення об'єктів до їх складу, документальне обґрунтування;

правильність оцінки;

правильність нарахування зносу.

6. Облік капітальних витрат та устаткування:

документальне обґрунтування;

правильність оцінки;

наявність необхідних дозволів органів державної влади на будівництво;

наявність необхідних дозволів органів державної влади на ре-конструкцію виробництва, на впровадження нових технологій.

7. Облік фінансових внесків в інші підприємства:

склад і структура фінансових внесків;

правильність оцінки;

джерела придбання цінних паперів і відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;

правильність зберігання цінних паперів, оплата послуг де-позитарію, наявність депозитарного договору;

проценти.

8. Виробничі запаси:

правильність оцінки;

підтвердження залишків запасів;

порядок списання запасів на виробництво;

правильність нарахування зносу малоцінних та швидко-зношуваних предметів.

9. Валові витрати і витрати виробництва та обігу:

правильність та своєчасність віднесення до валових витрат платежів та нарахувань;

калькуляція собівартості продукції;

правильність оцінки незавершеного виробництва.

10. Готова продукція:

правильність оцінки вартості запасів готової продукції.

11. Товари:

організація обліку;

правильність розрахунку і списання торгової націнки;

правильність відображення в обліку переоцінки й уцінки залишків товарів.

12. Дебіторська заборгованість:

оцінка операцій, які проводились підприємством;

оцінка реальності заборгованості;

наявність безнадійності щодо отримання дебіторської заборгованості та своєчасність і обґрунтованість нарахуван-ня страхових резервів;

склад і реальність іншої дебіторської заборгованості;

проведення зустрічних перевірок заборгованості;

перевірка дебіторської заборгованості споріднених підпри-ємств.

13. Облік позикових коштів:

реальність кредиторської заборгованості;

банківські кредити та інші позикові кошти;

облік довготермінових та короткотермінових позик банків;

додержання порядку відображення в обліку витрат, пов'яза-них з емісією цінних паперів;

напрямки використання коштів, одержаних від емісії цінних паперів у відповідності до зареєстрованої інформації;

види облігацій, мета випуску, термін погашення та їх одержання;

стан обліку іменних облігацій, своєчасність реєстрації зміни їх власників;

формування та джерела виплати відсотків за облігаціями, джерела погашення (викупу) облігацій;

аналіз коштів, позичених у споріднених підприємств.

14. Грошові кошти:

дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

наявність банківських рахунків;

склад інших грошових коштів;

отримання письмових тверджень від банку про залишки по рахунках, заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

15. Реалізація:

методи обліку реалізації готової продукції і товарів та забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду;

облік реалізації при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

оцінка системи внутрішнього контролю підприємства за до-триманням встановленого порядку реалізації продукції (то-варів, робіт, послуг);

правильність реалізації інших активів, які належать підприємству;

дотримання порядку обліку і реєстрації податкових накладних;

правильність ведення книги обліку продажу продукції (товарів, робіт, послуг);

правильність оформлення і проведення інвентаризацій товарів у дорозі;

наявність необхідних дозволів і ліцензій на право здійснення