Аудиторська діяльність.

1. Практика аудиторської діяльності в Україні.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність", поняття "аудиторська діяльність" містить в собі організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економічно-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Разом з цими видами послуг аудиторські підприємства в Україні проводять роботи з приватизації майна державних підприємств, комерціалізації торгівлі, акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду справ клієнтів в господарських судах. Завдяки аудитові здійснюються посередницькі контакти.

У кінцевому підсумку аудит являє собою досить високу форму організації і реалізації економічних ідей.

Метод аудиторської діяльності базується на основних положеннях діалектичного методу пізнання і законах політичної економії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, являють собою певне ціле, узагальнене, без відмінностей між окремими частинами та властивостями.

Метод аудиту - це сукупність способів, прийомів, використовуваних для дослідження стану об'єктів, що вивчаються. Ці прийоми можна об'єднати у такі групи:

- перша — визначення кількісного та якісного стану об'єкта;

- друга — визначення відхилень дійсного стану досліджуваного об'єкта від норм та нормативів, планових показників та інших правил;

- третя — оцінювання стану об'єкта (у минулому, поточному та майбутньому періодах).

Отже, методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового або нормативного стану й оцінювання цих відхилень за критеріями доцільності та законності.

В аудиті широко застосовують прийоми та методи, які не є власне аудиторськими — це передусім прийоми та методи статистики і аналізу господарської діяльності: порівняння, групування, деталізація показників, індекси, елюмінування, балансовий, сальдовий тощо.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність" та відповідно до інших законодавчих актів, Уставу Аудиторської палати України, національних нормативів аудиту аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створювати аудиторську фірму, об'єднуватися з іншими аудиторами в спілку.

За Господарським кодексом України підприємницька діяльність в Україні здійснюється у будь-якій організаційній формі як громадянами без створення юридичної особи, так і юридичними особами.

Для організації аудиту необхідно:

- розуміння діяльності підприємства, його організації, галузі, у якій здійснюється ця діяльність (бізнес);

- одержання й аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому, а також про облік і відображення господарських операцій;

- вивчення форми і методів обліку, визначення їх відповідності пропонованим до них вимогам;

- глибина і спосіб вивчення залежать від складності форми обліку і від того, у якому ступені аудитор може покладатися на дані внутрішнього контролю;

- аналіз форм і методів обліку з письмовим викладом фактів, складання схем документообігу, анкет (чи комбінація цих методів);

- використання результатів аналізу діяльності, проведеного клієнтом з його згоди;

- контроль процесу відображення деяких операцій в обліку ("наскрізна перевірка") як допоміжна процедура до аналізу форми і методів обліку;

- перевірка того, що протягом усього періоду діяльності форми і методи обліку застосовувалися так, як це відбито в нормативних документах.

Аудит повинні здійснювати аудитори, що можуть працювати самостійно чи в аудиторській фірмі.

Оптимальним варіантом організації праці аудиторської фірми є період, що охоплює хоча б чотири роки. У цьому випадку аудитор добре ознайомлений з підприємством, а проведення визначених видів робіт розподіляє по роках. Тобто поточна робота планується з урахуванням перспективного плану (на чотири роки). В іншому варіанті, коли перевірка здійснюється одноразово, усі види робіт плануються в повному обсязі. При цьому складніше в стислий термін провести кваліфікований аудит і організувати на належному рівні роботу аудиторів.

Зрозуміло, що виходячи з цих двох варіантів організації аудиту, по-різному буде розподілятися і плануватися робота.

Розглянемо перший варіант організації аудита, коли працює група аудиторів і причому постійно (чотири роки). У групу включають аудиторів різної кваліфікації. Необхідною умовою є психологічна сумісність людей, що будуть працювати, разом тривалий період. Як професіонали вони повинні добре знати свою ділянку роботи і доповнювати один одного.

Спочатку розробляється загальний поточний план роботи групи, виходячи з перспективного, а надалі — кожного учасника групи зокрема. При цьому визначають трудомісткість усієї роботи і рівномірно з урахуванням кваліфікації, важливості й обсягу розподіляють її між учасниками з таким розрахунком, щоб робота була виконана в максимально короткий термін. Закордонний, а також деякий вітчизняний досвід проведення аудиту свідчить, що максимальним є термін 2 тижні.

При другому варіанті організації аудита, коли він проводиться одноразово, усі роботи виконуються в повному обсязі так, щоб можна було переконатися в реальності і законності звітності і правильності відображення господарської діяльності в бухгалтерському обліку.

Організація проведення аудиту по обсягам і трудомісткості значною мірою залежить від рівня і наявності внутрішнього аудиту. Високий рівень внутрішнього аудиту і довіра до нього дозволяють скоротити терміни проведення аудиту в цілому і зосередити увагу на інших питаннях, зв'язаних в основному з майбутнім розвитком підприємства.

У роботі аудитор використовує необхідну інформацію, що дозволяє визначити, до якої галузі діяльності відноситься підприємство клієнта. Аудитор повинний мати такий рівень знань про галузь і підприємство клієнта, що дозволить йому визначити події, операції і види діяльності, що, на його думку, можуть мати істотний вплив на фінансову інформацію. Крім того, аудитор вивчає публікації в пресі по фінансових і торгових проблемах, зв'язаних з економічною діяльністю підприємства-клієнта; обговорює інформацію при співбесіді з керівництвом, вивчає результати аудиту за минулий період і всі