- торговельно-виробничі асоціації, які використовують звітність для
статистичних узагальнень за галузями і порівняльного аналізу, оцінки ре-зультатів діяльності на галузевому рівні;

- профспілки, зацікавлені у звітній інформації для встановлення своїх
вимог щодо заробітної плати і умов трудових угод, а також для оцінки тенденцій розвитку галузі, до якої належить певне підприємство.

Визначивши коло користувачів аналітичного матеріалу, можна зроби-ти висновки, що інтереси зовнішніх користувачів зводяться до визначен-ня і оцінки таких сторін звітності підприємства:

майнового стану на дату балансу;

фінансової стійкості й платоспроможності на звітну дату;

- інтенсивності використання капіталу і рентабельності роботи за звітний рік,

- змін фінансового стану за звітний рік та в динаміці за ряд років;

- розподілу прибутку і залучення в оборот інших джерел капіталу;

- тенденції розміщення додаткових джерел капіталу в різні активи з метою відновлення стійкості їх фінансової структури і розширення виробництва;

- узагальнення відомостей про зв'язки підприємства з фінансовими ринками і споживачами продукції.

Необхідно зазначити, що не всі групи користувачів мають однаковий доступ до інформації: тільки адміністрація і власники можуть аналізувати всі дані управлінського і фінансового обліку, фінансової та іншої звітності. Більшість користувачів обмежені даними публічної фінансової звітності, незважаючи на те, що вони зацікавлені у фінансових результатах діяльності підприємства, які пов'язані з їх власним фінансовим благополуччям.

Практика українського бухгалтерського обліку в основному орієнтова-на на взаємовідносини між підприємством і державою. Існує тенденція і прагнення законодавчих органів до широкого охоплення державним регу-люванням норм і правил бухгалтерського обліку і оподаткування. В такій ситуації бухгалтер схильний більше керуватись, виконувати і підкорятись численним інструкціям, ніж змісту і позиції діяльності власного підприєм-ства. Тому керівник, а особливо бухгалтер, дивляться на фінансову звітність і на її аналітичний матеріал не як на необхідну і корисну в їх роботі, а як на вимогу, виконання якої приписано законодавчими актами і нормативни-ми документами.

Використана література:

Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22.04.93;

Н.І. Дорош, Аудит: Методологія і організація, „Знання”, -К:, 2002;

Б.Ф.Усач, Аудит, „Знання-Прес”, -К:, 2003;

Л.П. Кунаковська, Ю.В.Піча, Основи аудиту, „Каравелла”, -К:, 2002;

Г.М. Давидов, Аудит, „Знання”, -К:, 2001;

В.Я. Савченко, Аудит, „КНЕУ”, -К:, 2003.