Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Робочі документи, зберігаються протягом терміну, який встановлений аудитором самостійно або на підставі термінів позовної давності з моменту надання аудиторського висновку.

При проведені аудиту аудитор в процесі перевірки фіксує результати такої перевірки у своїх робочих документах.

При перевірці повноти оприбуткування придбаних товарів від постачальника і видачі векселя в національній валюті, аудитор результати такої перевірки фіксує у робочому документі. У даному документі наводяться дані про кількість, ціну та суму товарів по документах підприємства і по результатах проведеного аудиту.

Під час перевірки кореспонденції рахунків при здійснені вищенаведеної операції визначається правильність застосування підприємством рахунків бухгалтерського обліку для здійснення такої діяльності. Аудитор перевіряє кореспонденцію рахунків і виявлені порушення реєструє у робочі документи. В ході проведення перевірки кореспонденції рахунків по обліку зобов'язань, аудитором виявлено розбіжність у відображені в бухгалтерському обліку розрахунків векселем, а саме неправильність відображення ПДВ за даною операцією.

Отримана в ході аудиторської перевірки інформація повинна бути задокументована у вигляді робочих документів як складова частина аудиторського досьє. Це здійснюється з метою документального підтвердження виконаних аудитором процедур, збору необхідних даних для складання аудиторського висновку, здійснення контролю за ходом виконання перевірки як самим аудитором, так і керівником аудиторської фірми. Кожен робочий документ має бути складений з додержанням установлених вимог і містити всі необхідні обов'язкові реквізити. Документи можуть бути стандартизовані і довільної форми та змісту. Склад і кількість аудиторських документів визначаються аудитором самостійно.

Згідно Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитор має провести перевірку бухгалтерської річної звітності суб'єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження.

Норматив аудиту №6 "Аудиторський висновок" регулює основними принципами, за якими складається аудиторський висновок. Відповідно до нього аудитор повинен проаналізувати та оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація являється доказом того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому так і в усіх деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і являється достовірним.

Аудиторський висновок (звіт) складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити такі основні елементи:

1. Назва, заголовок - говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором; дається назва аудитора або аудиторської фірми, повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки.

2. Абзац - де зазначається кому адресований цей аудиторський висновок.

3. Вступ - зазначається склад перевіреної звітності, період і час перевірки, визначаються межі відповідальності керівництва підприємства і аудитора.

4. Масштаб перевірки - цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів і практики; також зазначається, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що фінансова звітність немає суттєвих помилок.

5. Розділ, який містить думку аудитора про перевірену звітність.

6. Дата складання аудиторського висновку - день завершення аудиторської перевірки.

7. Адреса аудиторської фірми.

8. Підписи — підписує аудитор і директор підприємства клієнта. Аудиторський висновок може бути:

1. Позитивний аудиторський висновок:

- безумовно-позитивний висновок;

- умовно-позитивний висновок.

2. Негативний аудиторський висновок.

3. Дається відмова від надання висновку.

Позитивний висновок має містити такі формулювання як: "відповідає вимогам", "належним чином", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відповідає".

Аудитор може видати умовно - позитивний висновок при існуванні невпевненості і незгоди.

Будь-яка невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання безумовно-позитивного висновку. Якщо в ході перевірки аудитором отримано достатньо даних, не було ні яких обмежень і перешкод в отриманні інформації, а попередньо оцінена величина аудиторського ризику була виправданою, то аудитор може зробити висновок у письмовому вигляді. У протилежному випадку він повинен змінити план та програму перевірки, переоцінити величину аудиторського ризику, виконати додаткові аудиторські процедури по отриманню необхідних доказів. Якщо отримання додаткової потрібної аудитору інформації неможливе, аудитор, враховуючи наслідки перевірки інших статей звітності, може відмовитись від надання висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди. Невпевненість або незгода вважається фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали невпевненість чи незгоду настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в основному необхідно врахувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

Наявність незгоди може привести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку.

При підготовці негативного аудиторського висновку застосовуються такі висловлення: "не відповідає вимогам", "перекручує дійсний стан звітності", "не дає достовірної інформації", "суперечить".

Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформувати висновок про фінансову звітність підприємства. При цьому аудиторський висновок не складається, а пишеться лист аудитора замовнику.

3.НОРМАТИВИ АУДИТУ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В РЕЗУЛЮВАННІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Діяльність аудитора суворо регламентована законодавчими і підзаконними актами, міжнародними, вітчизняними стандартами і нормативами. Міжнародна федерація бухгалтерів такі стандарти називає міжнародними нормативами аудиту (МНА) та суміжних робіт (МНА/СР). Під ними розуміють основні принципи, котрих треба додержуватися при проведенні аудиту.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст. 14) Аудиторська палата України розробляє і затверджує національні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудиторами. Своїм рішенням № 73 від 18 грудня 1998