Система Національних нормативів аудиту України складається з 32 нормативів, згрупованих у 9 груп.

1. Вступний матеріал (№1, 2).

2. Відповідальність (№ 3, 4, 5, 6, 7, 8).

3. Планування (№ 9, 10, 11).

4. Внутрішній контроль (№ 12, 13).

5. Аудиторські докази (№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22).

6. Використання роботи інших фахівців (№ 23, 24, 25).

7. Аудиторські висновки та звіти (№ 26, 27).

8. Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (№ 28, 29).

9. Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (№30,31, 32).

Правила використання документів наведені у нормативі № 1 "Вимоги національних нормативів аудиту". У ньому насамперед пояснюються терміни: "аудитор", "підприємство", "гарантія"; наводиться перелік видів фінансових звітів, який підтверджується аудиторами, і вимог до аудиту та сукупних послуг; визначаються випадки, коли ім'я аудитора починає асоціюватися з фінансовою інформацією клієнта.

Кодекс професійної етики аудиторів України" разом з Національними нормативами запроваджує:—

морально-етичні принципи аудиту;,—

правила проведення аудиту і надання аудиторських послуг.

"Кодекс професійної етики аудиторів України" складається з двох глав: вступної з 6 розділів та Кодексу з 14 розділів.

"Кодекс професійної етики аудиторів України" визначає вимоги щодо поведінки аудиторів у різних умовах проведення аудиту і надання аудиторських послуг.

Цей документ детально роз'яснює застосування завдань і фундаментальних засад аудиту на практиці для багатьох типових ситуацій під час вирішення етичних конфліктів.

Дотримання вимог "Національних нормативів аудиту" і "Кодексу професійної етики аудиторів України" контролюється Аудиторською палатою України в межах її компетенції.

Перевіряючи правильність бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності результатів діяльності товариств, аудитор повинен контролювати дотримання підприємством-клієнтом таких основних законодавчих та нормативних актів:

-Закону України "Про аудиторську діяльність", яким регламентовано діяльність та повноваження аудиторської палати, яка очолює весь аудит. Дія даного закону поширюється на всі суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності і підпорядкування, які функціонують на території України.

-Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний закон розкриває основні поняття щодо організації та ведення бухгалтерського обліку.

-Національні нормативи аудиту, якими регламентується методологія аудиторської діяльності, обґрунтовуються основні принципи, процедури аудиту, порядок укладання договору та написання аудиторського ризику, відповідальність аудиторів та аудиторський ризик;

-Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених відповідними наказами Мінфіну України:

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Цим Положенням визначаються мета і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги по визначенню і розкриттю її елементів. Норми цього повинні Положення застосовувати до фінансової звітності підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

П(С)БО 2 "Баланс". Даним Положенням визначаються зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", розкриває суть змісту і форми Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів". Цим Стандартом визначаються зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО довгострокові "Зобов'язання", яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та їх розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 15 "Дохід". Це Положення розкриває методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 16 "Витрати" - визначає педологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності .

інші.

- Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних актів, що опосередковано впливають на облік операцій товариств.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Аудит — це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:—

уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади;—

власники, засновники господарюючого суб'єкта;—

інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах господарсько-фінансової діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи).

Під час перевірки аудитор для здійснення своїх функцій використовує загальнонаукові і власні методичні прийоми аудиту.

Загальнонаукові методичні прийоми включають в себе аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально - вартісний аналіз.

Методичні прийоми аудиторського прийому можна об'єднати в такі групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів контролю.

Аудит проводиться на підставі договору між ним та аудитором (аудиторською фірмою).

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід аудиторської практики, аудиторська перевірка складається з окремих послідовних етапів, які в узагальненому вигляді можна назвати так: підготовчий, проміжний, етап фізичної перевірки, основний (етап аудиту окремих статей звітності), заключний етап.

Документальне оформлення аудиту вважається із найважливіших умов його кваліфікованого проведення. Для аудитора, який складає аудиторський висновок та звіт