Курсова робота

з дисципліни: «Облік та аудит в банку»

на тему «Аудит розрахунково-касових операцій»

ПЛАН

ВСТУП

1 Теоретичні основи аудиту розрахунково-касових операцій у банку

1.1 Сутність та види аудиту

1.2 Юридичне регулювання аудиту розрахунково-касових операцій

1.3 Порядок проведення внутрішньобанківського аудиту та оформлення результатів перевірки

2 Організація контролю з грошовими коштами

2.1 Аудит каси й касових операцій

2.2 Аудит розрахункових операції

2.3 Аудит операцій на рахунках у банку

3 Шляхи удосконалення аудиторської діяльності

3.1 Професійна етика аудитора

3.2 Способи підвищення якості банківського аудита

ВИСНОВОК

ВСТУП

Комерційні банки - це організації, діяльність яких має багато-цільовий характер і супроводжується високими ризиками. Крім того, необхідність оперативного реагування на інформацію, що надходить із зовнішніх джерел та власних аналітичних служб, вимагає управління високої якості. Ось чому одним із напрямів ро-боти в цій сфері є організація чіткої системи внутрішнього конт-ролю за різними сферами діяльності банку.

Український банківський аудит сьогодні перебуває в стадії розвитку й становлення. Знаходження банківської аудиторської системи в такій ситуації має на увазі наявність безлічі проблем і невирішених питань, які регулюються Законом України «Про аудиторську діяльність», а також нормативно - правовими актами, але відсутність збалансованого законодавчого середовища гальмує розвиток аудиту в Україні. Уряд країни робить рішучі кроки для підтримки аудиторської діяльності, зокрема банківського аудита, тому що стан банківської системи України прямо залежить від стану банківського аудита.

Однієї їз основних проблем становлення аудиторської системи в Україні є, відсутність гарно підготовленого, високо кваліфікованого персоналу, як аудиторських фірм, що перевіряють банки, так і професійного складу самих банків. Формування єдиної централізованої системи підготовки кадрів для банківського аудиту за рахунок відрахувань комерційних банків за участю іноземного капіталу, значно прискорить розвиток аудиторської системи й виявиться більше ефективним, ніж створення безлічі дрібних, неузгоджених між собою аудиторських шкіл.

Особлива увага повинна приділятися організації різних семінарів і конференцій присвячених поточним проблемам банківського аудиту й нагляду. Такі заходи дозволяють аудиторам й аудиторським фірмам постійно одержувати оперативну інформацію й відповідно швидше реагувати на ті або інші зміни.

У цілому ситуація існуюча в цей момент в Україні, дозволяє із упевненістю заявити, що таке поняття як «аудиторська діяльність» відбулося, і є всі передумови для подальшого вдосконалювання аудиторської системи, у тому числі й банківського аудита.

Однієї з багатьох проблем, що стоять перед аудиторами, є визначення змісту самого поняття «аудит», що у першу чергу асоціюється з інспектором, невпинно шукаючим помилки й віднімаючим час й офісний простір. Однак, зрозуміло, що аудит не обмежується цим. Для керівництва аудит є основним засобом здійснення контролю за діяльністю організації, і тому він повинен розглядатися й з позитивної сторони. Мова йде, насамперед, про здійснення контролю за ризиками, контролю доходів і витрат, контролю за роботою керівництва й персоналу. Аудит, як незалежний, так і внутрішній, відіграє провідну роль у рішенні цих завдань.

Незалежні аудитори можуть надавати ефективну допомогу керівництву банку в здійсненні контролю не тільки за допомогою сприяння в забезпеченні вірогідності фінансових даних і надійності використовуємих систем бухгалтерського обліку. Вони також можуть забезпечити незалежну експертну та консультаційну підтримку по ряду важливих напрямків діяльності банку. Більше того, рекомендації консультантів можуть бути дуже корисні для керівництва в процесі проведення перетворень, що не зустрічають широкою підтримкою усередині організації.

У країнах з розвиненими ринковими відносинами аудиторська фірма розглядається в першу чергу не як інспектор, а як незалежний консультант, що, поряд з перевіркою фінансової звітності, дає безсторонню професійну оцінку стану справ.

1 Теоретичні основи аудиту розрахунково-касових операцій у банку

1.1 Сутність та види аудиту

У першооснові аудиторська діяльність являє собою процес перевірки аудиторами (аудиторськими фірмами й товариствами) вірності ведення бухгалтерського обліку, здійснюваного економічними суб'єктами.

Під економічними суб'єктами розуміються, незалежно від організаційно правових форм і видів власності, підприємства, їхнього об'єднання, організації й установи, банки й інші кредитні установи, а також їхні союзи й асоціації, страхові організації, громадяни здійснюючу самостійну підприємницьку діяльність, а також аудиторські фірми й аудитори, що працюють самостійно.

Наведене визначення аудиторської діяльності не є вичерпним, оскільки воно відображає лише один, хоча й найважливіший, напрямок - бухгалтерський аудит.

Тим часом в аудиторській діяльності значне місце займають й інші види робіт, насамперед консультаційні послуги, також аудиторські фірми нерідко приймають на себе й бухгалтерські функції. Сфера аудиторської діяльності безупинно розширюється.

Банківський аудит є одним з видів аудиторської діяльності. Розмаїтість форм власності й відродження ринкових відносин створюють передумови реформування методів фінансового контролю за господарською й комерційною діяльністю акціонерних, кооперативних, спільних й інших фірм, а також банків. Аудит банківської діяльності має ряд особливостей, які вимагають створення спеціалізованих аудиторських організацій. Справа у тому, що при аудиторських перевірках банків й інших фінансово-кредитних установ розглядаються різні сторони економічної діяльності, як самої кредитної системи, так і господарства, що обслуговує. Це накладає на аудиторів особливу відповідальність за кваліфікованість обстежень, об'єктивність і вірогідність висновків, оскільки результати аудита служать підставою для підтвердження річного звіту, публікації балансу й загальної оцінки підсумків роботи кредитної установи.

Підсумки проведених аудиторських обстежень показали, що важливою умовою успішної діяльності аудиторів є взаємна зацікавленість банку, що перевіряє як, так й осіб, що перевіряють, у забезпеченні вірогідності обліку й звітності, у виявленні й усуненні причин, що заважають обстежуваному банку досягти високого рівня діяльності. Аудиторові повинні бути властиві такі якості, як високий професіоналізм, об'єктивність і чесність, уміння дотримуватися комерційної таємниці, доброзичливість і лояльність стосовно тих, кого він перевіряє і ряд інших рис.

До