розрахункові операції є найпоширенішими операціями банків, і частка цих операцій збільшується у зв'язку з динамічним розвит-ком роздрібного ринку, а також з використанням платіжних карток;

розрахункові операції здійснює переважна більшість персо-налу банку;

розрахункові та касові операції виконуються не тільки як окремі операції, вони також супроводжують активні та пасивні операції;

проведення цих операцій сприяє залученню найдешевших ресурсів;

ризикованість розрахункових операцій значно нижча ризику активних операцій;

доходи від розрахункових операцій є стабільнішими, ніж доходи від активних операцій.

Метою аудиту розрахункових операцій є визначення напрямів розширення кола послуг, підвищення конкурентоспроможності банку на ринку й отримання додаткових джерел доходів.

До змісту аудиту розрахункових операцій входять:

аудит обсягів, структури й динаміки розрахунків

аудит результатів здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Аудитуючи розрахунково-касове обслуговування, потрібно використовувати такі групи інформаційних джерел:

законодавчі та нормативні документи щодо загальної банківської діяльності;

законодавчі та нормативні документи з питань розрахунків

внутрішньобанківські-документи з питань організації бухгалтерського обліку, організації документообігу;

форми статистичної та бухгалтерської звітності, які використовуються в процесі аудиту загальної банківської діяльності;

форми статистичної та фінансової звітності щодо розрахункових та касових операцій;

дані аналітичного обліку розрахункових та касових операцій;

дані аналітичного обліку доходів та витрат;

домов на розрахунково-касове обслуговування;

домов на встановлення й використання програмного забезпечення системи «Клієнт-Банк»;

внутрішньобанківські документи щодо структурних підрозділів, які здійснюють розрахункові та касові операції;

тарифи банку;

дані банків-конкурентів щодо видів послуг, тарифів та якості послуг.

До законодавчих та нормативних документів щодо загальної банківської діяльності, які регулюють окремі питання розрахункових та касових операцій, належати: Закон України «Про банки й банківську діяльність»; Закон України «Про платіжні системи та переказ грошів в Україні»;

Банківські розрахунки проводяться в готівковій та безготівковій формах згідно з правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

До них належати:

Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті; Правила організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті, Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України; Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; Правила організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті; Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням.

До загальних форм статистичної та фінансової звітності, які використовуються при аудиті розрахункових та касових операцій, відносять: Баланс банку (форма № ІД (щоденна); Баланс банку (форма № 1 місячна); банку (форма № 11), Звіт про прибутки та збитки комерційних банків (форма № 2).

Важливими джерелами фактичної інформації для аудиту роз-рахункових та касових операцій є статистична звітність за зазна-ченими операціями банків.

Проведення аудиту обсягів операцій за їх видами та результа-тами можливе лише на підставі даних аналітичного бухгалтерсь-кого обліку операцій та доходів і витрат за видами операцій.

Оскільки розрахункові і касові операції здійснюються на під-ставі договорів банку з клієнтами, в яких відображаються умови проведення операції, то ці договори і є головними джерелами ін-формації під час аудиту окремих видів операцій.

Аудит організації розрахункових та касових операцій здій-снюється на підставі внутрішніх документів банку з питань орга-нізаційної структури банку, штатного розкладу банку, наявності і розвитку мережі банку, характеристики технології та автомати-зації, характеристики режиму роботи, технологічних карт за ви-дами операцій.

Важливим показником обсягів розрахункових операцій е кількість клієнтів і кількість відкритих рахунків. Джерелом інформації є дані відповідного звіту. Аудит здій-снюється за абсолютними показниками в динаміці за 2—3 роки, і на його підставі дається оцінка наявності і динаміки кількості клієнтів та особових рахунків.

Характеристика кількості структурних підрозділів та пра-цівників, які здійснюють розрахункові і касові операції в банку, дається на підставі внутрішніх документів банку з питань органі-заційної структури, його штатного розкладу, наявності і розвитку мережі банку. Збільшення кількості структурних підрозділів бан-ку, де надаються розрахункові-касові послуги, та зростання чисе-льності працівників свідчать про зростання обсягів операції.

Суми залишків на рахунках клієнтів, коррахунку в НБУ та інших банках також можна розглядати як показник обсягів розрахунково-касових операцій. Джерелом інформації для оцін-ки залишків на рахунках, за якими відображаються банківські розрахунки, є дані зведеного балансового звіту банку (ф. № 11 місячна).

Обороти за рахунками клієнтів характеризують суми надхо-джень та списань з рахунків клієнтів, тому є головними показни-ками обсягів розрахункових операцій. Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць ми-нулого року дає змогу виявити динаміку обсягів розрахункових операцій. Джерелом інформації для аудиту оборотів за рахунками клієнтів є дані оборотне-сальдового балансу (ф. № 10-місячна), а перелік рахунків, за якими обчислюються залишки та обороти, має відповідати переліку для розрахунку цього показника у фор-мі № 11

Кількість документів дня є найточнішим показником обсягів розрахункових і касових операцій. На підставі статистики спла-чених документів визначається:

загальна кількість документів за операційний день;

« кількість документів за операціями за рахунками банку; » кількість сплачених документів (навчальні), відправлених у інші банки;

кількість документів за надходженнями на рахунки клієнтів банку з інших банків.

Ураховуючи значні коливання кількості документів у днях, оцінка мас здійснюватися на підставі середньоденних показників.

Слід зазначити випадки, коли деякі комерційні банки, використовуючи гроші клієнтів як кредитні ресурси, без міри видають кредити, не обертаючи уваги на ліквідність свого балансу. Наприклад, коли потреба