К лік. = поточні активи балансовий прибуток = Х1*Х2

балансовий прибуток короткострокові борги

де, Х1- показник, що характеризує вартість поточних активів, на 1 гривну прибутку; Х2- показник, що свідчить про здатність підприємства погашати свої борги за рахунок результатів своєї діяльності. Він характеризує стійкість фінансів. Чим вище його величина , тим краще фінансове становище підприємства.

Коефіцієнт грошової платоспроможності:

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

Таблиця 6.

ОП “Сузір’я”

за 1997-1998роки

Засоби платежу | 1997 | 1998 | Платіжні зобовязання | 1997 | 1998

Каса | 0,1 | 0,4 | Короткострокові кредити——

Розрахунковий рахунок | 30,75 | 32,531 | Позики, не погашенні в строк——

Валютний рахунок—— | Кредитори | 55,46 | 55,582

Інші грошові кошти—— | Інші пасиви——

Короткострокові фінансові вкладення——

ВСЬОГО | 30,85 | 32,931 | ВСЬОГО | 55,46 | 55,582

Грошові кошти | 30,85 | 32,931 | Короткострокові кредити——

Готова продукція | 14,532 | 10,097 | Позики не погашені в строк——

Дебітори | 4,511 | 19 | Кредитори | 55,46 | 55,582

Інші активи— | Інші пасиви——

ВСЬОГО | 48,893 | 62,028 | ВСЬОГО | 55,46 | 55,582

Грошові кошти, розрахунки та інші активи |

35,361 |

51,931 | Кредити під запаси і витрати——

Запаси і витрати | 41,821 | 24,977 | Позики не погашені в строк——

Кредитори | 55,46 | 55,582

Власні обігові кошти | 21,772 | 21,326

ВСЬОГО | 77,182 | 76,908 | ВСЬОГО | 77,182 | 76,908

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

За період 1997-1998 років, за який досліджувался коефіцієнт платоспроможності, він знизився на 0,08 пункта, або платоспроможність зменшилась на 13,6% в порівнянні з початком цього періоду. Цей показник свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість погасити 59% своїх зобовязаннь.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності:

1997 Крп. = 48,893/55,46=0,88

1998 К.р.п.= 63,028/55,582=1,12

Цей коефіцієнт не мав стабільної тенденції, тому, що не мало стабільної тенденції співвідношення засобів платежу та короткострокових зобовязаннь. В 1997 році цей коефіцієнт знизився на 10,2%, а в 1998 році він підвищився на 27,3% порівняно з 1997роком, тобто розрахункова платоспроможність за період, що досліджується збільшилась на 15%.

З розрахунків, що проведені вище можна зробити висновок, що підприємство має тенденцію до поліпшення показників платоспроможності. В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобовязань, а при застосуванні, як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобовязання на 112%. Треба також сказати, що за всі два роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобовязання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси.

2.3.Аналіз фінансової стійкості підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати про запас його фінансової стійкості (зону безпечності). З цією метою насамперед всі затрати підприємства необхідно розбити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні зтрати збільшуються чи зменшуються пропорційно об’єму виробництва продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, заробітної плати робітників на підрядній формі оплаті праці, відрахування і податки від заробітної плати і виручки і т.д.

Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банків, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, заробітна плата персоналу підприємства на почасовій оплаті і ін.

Постійні затрати разом з прибутком складають маржинальний доход підприємства.

Поділ затрат на постійні і змінні і використання показника маржинального доходу дозволяє розрахувати поріг рентабельності, тобто суму виручки , яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитків. Рентабельність при такій виручці буде дорівнювати нулю.

Розраховується поріг рентабельності відношенням суми постійних затрат у складі собівартості реалізованої продукції до долі маржинального доходу у виручці.

Поріг рентабельноті=постійні затрати в соб-ті реаліз-ї прод-ї

доля маржинального доходу у виручці

Якщо відомий поріг рентабельності, то неважко підрахувати запас фінансової стійкості (ЗФС):

ЗФС = виручка – поріг рентабельності *100

виручка

Таблиця 7.

Розрахунок порогу рентабельності і запасу

фінансової стійкості підприємства.

Показник (тис.грн.) | Минулий рік | Звітний рік

Виручка від реалізації за мінусом ПДВ, акцизів і іншого. | 17967 | 34220

Прибуток | 3290 | 6720

Повна собівартість реалізованої прод-ї | 14677 | 27500

Сума змінних витрат | 13132 | 25000

Сума постійних витрат | 1545 | 2500

Сума маржинального доходу | 4835 | 9220

Доля маржинального доходу у виручці (%) | 26.90 | 26.94

Поріг рентабельності | 5743 | 9230

Запас фінансової стійкості:

тис.грн.

(%) |

12224

68.0 |

24940

72.9

Як показує розрахунок на початок року необхідно було реалізувати продукції на суму 5743 тис.грн., щоб покрити всі затрати. При такій вируці рентабельність рівна нулю. Фактично виручка склала 17967 тис.грн., що вище порога на 12224 тис.грн., або на 68 %. Це і являється запасом фінансової стійкості. На кінець року запас фінансової стійкості значно збільшився, так як зменшилась доля постійних витрат в собівартості реалізованої продукції і підвищився рівень рентабельності продаж від 16.45 до 17.68 %. Запас фінансової стійкості досить високий. Виручка ще може зменшитись на 72.9 % і лише тоді рентабельність буде дорівнювати нулю. Якщо ж виручка стане ще меншою, то підприємство стане збитковим, буде “поглинати” власний і залучений капітал і збанкрутіє. Тому