Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінан-сування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва ско-рочується потреба в оборотних коштах на плановий період. Оборотні кошти необхідні будовам для створення запасів устаткування, при-дбання матеріалів, для витрат майбутніх періодів та формування не-завершеного виробництва. Крім того, необхідно враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості. До її складу включають: заборгова-ність підрядним організаціям та постачальникам, строк сплати якої не настав; нормальну перехідну заборгованість робітникам та службов-цям із заробітної плати; резерв для наступних платежів. Приріст такої заборгованості означає зменшення потреби в коштах для фінансуван-ня капітальних вкладень, а скорочення кредиторської заборгованості призводить до збільшення такої потреби.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначаєть-ся за формулою:

М=(О-П)-(К1-К2),

де М — мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів;

О — очікувана наявність оборотних активів у капітальному бу-дівництві на початок планового періоду;

П — планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

К1 — наявність кредиторської заборгованості на початок пла-нового періоду;

К2 — перехідна кредиторська заборгованість на кінець плано-вого періоду.

Якщо результат буде зі знаком “+”, — це свідчить про мобіліза-цію внутрішніх ресурсів. Знак “-“ — це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів.

Наведемо приклад розрахунку (вихідні дані — за табл. 3).

Приклад 3.

Таблиця 3

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ (ІММОБІЛІЗАЦІЇ) ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ (дані умовні)

Показник, тис. грн. | Варіанти

І | ІІ | ІІІ

1. Очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду (О) | 90 | 210 | 150

2. Очікувана кредиторська заборгованість на початок планового періоду (К1) | 41 | 87 | 62

3. Планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду (П) | 75 | 196 | 160

4. Перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду (К2) | 56 | 76 | 54

З таблиці бачимо, що найсприятливішим варіантом визначення мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві с перший. За вищена-ведсною формулою визначаємо мобілізацію внутрішніх ресурсів у будівництві, яке здійснюється господарським способом:

М= (90-75)-(41-56)= 15 + 15 =+30 тис. грн.

Менш сприятливим для визначення мобілізації внутрішніх ресур-сів є другий варіант. Хоч потреба будови в оборотних коштах на кі-нець планового періоду зменшується, що дає змогу вивільнити частину коштів за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів, але вод-ночас зменшення перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду порівняно з очікуваною кредиторською заборго-ваністю на початок планового періоду потребує додаткових коштів для погашення кредиторської заборгованості в плановому періоді.

М = (210-196) - (87 - 76) = +3 тис. грн.

Третій варіант свідчить, що у будови в плановому періоді збіль-шується потреба в оборотних активах і водночас передбачається зменшення кредиторської заборгованості, що призводить в цілому до іммобілізації внутрішніх ресурсів будови, тобто до потреби в додат-кових фінансових ресурсах:

М = (150 - 160) - (62 - 54) = -10 - 8 = -18 тис. грн.

Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капіталь-них вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будів-ництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості буді-вельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.

Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.

До позичених та залучених коштів належать: довгострокові бан-ківські кредити; позики інших підприємств; кошти від випуску век-селів та інших боргових зобов'язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з благо-дійних фондів; іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.

За підрядного способу будівництво об'єктів здійснюється відпо-відними підрядними організаціями.

Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об'єкт. Замовник на-дає проектну документацію, купує і доставляє на будову устатку-вання, конструкції та деталі.

Відповідальність за об'єкт будівництва покладається на гене-рального підрядчика, який виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні, санітарно-технічні) залучає за окремим договором спеціалізовані підрядні організації.

Підприємство-замовник і підрядчик укладають договір на будів-ництво із зазначенням: форми розрахунків; договірної вартості бу-дівництва; об'єктів будівництва із вказівкою на наявність проекту й кошторису для кожного об'єкта; джерел фінансування будівництва; обсягів незавершеного будівництва, які є на день укладання догово-ру; інвентарної вартості об'єкта; переліку підрядчиків і підрядних робіт та інших необхідних даних.

Фінансування будівництва й розрахунки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об'єкті будів-ництва.

Договірна вартість будівництва розраховується на підставі вар-тості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фіксова-ної ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

Господарський спосіб будівництва застосовується за будівництва невеликих об'єктів, реконструкції та розширення діючих підпри-ємств. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об'єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розрахунки здійснюються за фактично виконані робо-ти, включаючи витрати на