Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, сут-тєвого розширення прав підприємств у галузі фіиансово-еконо-мічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного ана-лізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, пла-тоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищен-ня і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати по-тенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарськт факторів і характеризується системою показників, що відобра-жають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. То-му на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передо-всім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутко-вість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.
Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості проду-кції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходжен-ня коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забез-печення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисци-пліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залуче-них коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціону-вання підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість си-стематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших харак-теристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в ди-наміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фі-нансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до мож-ливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприєм-ства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:—
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;—
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;—
об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспро-можності та фінансової стійкості підприємства;—
оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;—
визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підпри-ємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а та-кож для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу гос-подарської діяльності підприємства, який складається з двох взає-мозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на прак-тиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1).
Рис. 1. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:—
орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;—
множинність об'єктів-користувачів;—
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;—
максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здій-снюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:—
аналіз абсолютних показників прибутку;—
аналіз показників рентабельності;—
аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підпри-ємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;—
аналіз ефективності використання залученого капіталу;—
економічна діагностика фінансового стану підприємства. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фі-нансового стану підприємства є:—
аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;—
аналіз кредитоспроможності підприємства;—
оцінка використання майна та вкладеного капіталу;—
аналіз власних фінансових ресурсів;—
аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;—
аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників