Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відно-сними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень рентабельнос-ті. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:

Р=(П/С)100,

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товаро-обороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибут-ку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основ-ними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг вируч-ки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабель-ності продукції, доходи від позареалізаційних операцій, витрати за позареалізаційними операціями, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з пла-ном та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постій-не підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. То-рішні показники треба привести у відповідність із показниками звіт-ного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайо-вих і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити сер-йозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельнос-ті. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи пока-зників рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничо-го капіталу (виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабель-ності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.

Показники рентабельності групи «а» розраховуються на базі да-них бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять сис-тему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)

К1 = Вп/Чоп = 1 - ВПр/Чоп,

де Вп — сума валового прибутку;

ВПр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Чоп — чистий обсяг продажу (реалізації");

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної опера-ційної діяльності (К2)

К2 = Под/Чоп,

де Под — сума прибутку, отриманого від основної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності під-приємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)

К3=П/Чоп,

де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зо-бов'язаннями і податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К4)

К4 = Чп/Чоп.

де Чп — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;

5) критичний коефіцієнт рентабельності (К5)

К5-(Чоп—Зв)/Чоп,

де Зв — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпора-цій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: опе-раційна (основна); інвестиційна — вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльнос-ті знаходить відображення у відповідних формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту са-му базу обрахунку — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодо-повнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Показники рентабельності групи «б» розраховуються як відно-шення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, ^ акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за да- і ними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)

Кб = Чп/ВА,

де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів під-приємства;

2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)

К7 = П/СА,

де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізова-них коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);

3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (K8)

K8 - Чп/СК,

де СК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають по-казником майстерності використання капіталу менеджерами під-приємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюва-тись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть викори-стовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність відда-чі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характери-зує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти пе-ревищує величину цього коефіцієнта.

Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану під-приємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.