Дохід, що виникає в результаті діяльності підприємства, може виступати у вигляді виручки від продажу продукції, товарів або послуг, гонорару, відсотків, орендної плати, дивідендів тощо.

До складу доходів включають також прибутки від інших операцій (наприклад, продаж основних засобів) та нереалізований прибуток (наприклад, прибуток у результаті зростання вартості цінних паперів).

Дохід збільшує різні види активів (грошові кошти, дебіторську заборгованість тощо).

Дохід може супроводжуватися погашенням зобов'язань, якщо, наприклад, підприємство відвантажує продукцію, за яку раніше надійшов аванс від покупців.

Дохід визнається у Звіті про прибутки та збитки на момент, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі збільшенням активу або зі зменшенням зобов'язання, і його можна достовірно визначити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу (напри-клад, збільшення дебіторської заборгованості в результаті продажу продукції) або зменшення зобов'язання (надання послуг у рахунок погашення позики).

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між власниками).

Витрати звичайно означають споживання ресурсів (грошей, запасів, основних засобів тощо) в процесі діяльності підприємства та включають: собівартість реалізованої продукції, заробітну плату, комунальні платежі, амортизацію тощо.

Крім того, до витрат належать збитки від інших операцій (продажу основних засобів) та подій (стихійного лиха), а також нереалізований збиток (наприклад, збиток від курсових різниць).

Витрати визнаються у Звіті про прибутки та збитки, коли існує зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі зменшенням активу або зі збільшенням зобов'язань, що може бути достовірно визначено.

Це означає, що витрати визнаються одночасно з визнанням зобов'язання (наприклад, нарахування заробітної плати) або зі зменшенням активів (реалізація товару).

Витрати визнаються у Звіті про прибутки та збитки виходячи з принципу відповідності. Згідно з ним витрати включаються до цього звіту в періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання якого було здійснено ці витрати. Наприклад, матеріальні витрати, зарплата, накладні витрати, що включені до складу собівартості продукції, визнають як витрати на момент отримання доходу від реалізації цієї продукції. Іноді прямий зв'язок між витратами та доходами встановити важко.

Наприклад, довгострокові активи (основні засоби, нематеріальні активи) можуть забезпечувати економічні вигоди протягом кількох років [7, 61].

Якщо надходження економічних вигод очікуються протягом кількох облікових періодів і важко встановити їхній зв'язок з доходом конкретного періоду, витрати визнаються (у вигляді амортизації) у Звіті про прибутки та збитки шляхом систематичного та раціонального розподілу між відповідними звітними періодами.

Витрати слід негайно визнавати у Звіті про прибутки та збитки, якщо:

Наприклад, кошти, витрачені на проведення аудиту фінансової звітності, відображуються як витрати в тому періоді, коли цей аудит було здійснено, оскільки вони не мають зв'язку з майбутніми економічними вигодами. Іншим прикладом є псування товарів, внаслідок чого вони втратили здатність приносити економічну вигоду в майбутньому, що призводить до визнання відповідних витрат (збитків) у Звіті про прибутки та збитки.

Прикладом виникнення зобов'язань без визнання активу є нарахування відсотків за отриманими позиками, що призводить до визнання витрат на позики у Звіті про прибутки та збитки.

Зіставлення доходів і витрат, визнаних у Звіті про прибутки та збитки, дає змогу визначити чистий результат (прибуток або збиток) діяльності підприємства за звітний період.

Відповідно до МСБО можна назвати наступні стандарти, які регулюють відображення облікової інформації у звіті про прибутки та збитки:

Доходи:

Витрати:

Розділ 2. Структура та зміст звіту про прибутки та збитки в бухгалтерському обліку зарубіжних країн

Структура Звіту про прибутки та збитки ґрунтується на класифікації діяльності підприємства, наведеній на рис. 2.1.

Рис. 2.. Класифікація діяльності підприємства [7, 62]

Згідно з МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці" звичайна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають внаслідок неї.

У зв'язку із цим у складі звичайної діяльності можна виділити основну діяльність (наприклад, виробництво та/або реалізація продукції, товарів, послуг) та інші операції (продаж основних засобів, будівництво нових цехів, купівля цінних паперів тощо).

У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває, та діяльність, що припиняється.

Надзвичайними є події (операції), які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності підприємства.

Така класифікація дає можливість прогнозувати майбутні доходи та витрати підприємства без урахування впливу надзвичайних факторів.

МСБО не визначають форму Звіту про прибутки та збитки, але містять вимоги щодо розкриття певних статей доходів і витрат (табл. 2.1).

Таблиця 2.

Статті доходів, витрат і фінансових результатів, розкриття яких передбачено Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку [7, 63]

Стаття | МСБО | Стаття | МСБО

Дохід | 1 | Прибутки та збитки від зміни справедливої вартості фінансового активу | 39

Продаж продукції | 18

Надані послуги | 18 | Частка прибутку або збитку асоці-йованих компаній, що облікову-ються методом участі в капіталі | 1

Будівельні контракти | 11

Відсотки | 18

Роялті | 18 | Частка прибутку або збитку спільних