використання лісових ресурсів: заготівлю деревини під час рубки головного користувача; заго-тівлю живиці; заготівлю другорядних лісових матеріалів (пінь, дуб, кора й інше); побічне лісове використання.
Постійними користувачами можуть бути: спеціалізовані лісогосподарські підприємства, інші підприємства, установи, організації, у яких створені спеціалізовані підрозділи для ве-дення лісового господарства, а також для спеціального вико-ристання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристич-них цілей, а також проведення науково-дослідних робіт. Для постійного використання можуть надаватися земельні ділян-ки лісового фонду, площа яких не перевищує 5 гектарів. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду закріплюється державним актом на право постійного користування землею.
Тимчасовими користувачами можуть бути: підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні органі-зації, громадяни України, іноземні юридичні особи і громадя-ни. Земельні ділянки лісового фонду надаються в тимчасове користування за умови згоди постійного лісокористувача зе-мельними ділянками лісового фонду. Тимчасове користуван-ня земельними ділянками лісового фонду може бути короткос-троковим — до 3-х років і довгостроковим — від 3-х до 25 років. У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди. Умови оренди визнача-ються за згодою сторін у договорі.
За спеціальне використання лісових ресурсів передбачені такі види плати:
за встановленими таксами;
у вигляді орендної плати;
у вигляді доходу, отриманого від реалізації лісових ре-сурсів на конкурсних умовах.
Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів установлюється, виходячи з лімітів їх використання, такс на лісову продукцію і послуг з урахуванням якості та доступності. Такси і порядок справляння збору на лісові ресурси державно-го значення встановлює Кабінет Міністрів України, а на лісові ресурси місцевого значення — Рада міністрів Автономної Рес-публіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів плата встановлюється не нижче чинних такс. Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди, однак не нижче встановлених такс на лісові ресурси.
Розрахунок збору подають платники протягом 40 днів, на-ступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів дер-жавного значення зараховуються в розмірі 80 відсотків до дер-жавного бюджету, 20 відсотків — до місцевих бюджетів за їх місцезнаходженням. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування. Ці платежі спрямовують-ся на виконання робіт з відновлення лісів, проведення лісогос-подарських заходів і утримання лісів у належному санітарно-му стані.
Плата за спеціальне використання водних ресурсів
Відповідно до Водного кодексу України, плата за спеціаль-не водовикористання справляється з метою забезпечення раці-онального використання й охорони вод, відновлення водних ресурсів і включає плату за забір води з водних об'єктів і за скидання в них забруднюючих речовин. До спеціального вико-ристання водних ресурсів належить використання водних ре-сурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарсь-ких потреб, а також потреб населення. Воно здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв і установок або без їх засто-сування, що впливає на якісні і кількісні показники стану вод-них ресурсів.
Плата встановлена за спеціальне використання водних ре-сурсів загальнодержавного і місцевого значення. До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) поверхневі води, віднесені до басейнів рік, що розташо-вані чи використовуються на території кількох областей, вклю-чаючи всі припливи;
б) підземні прісні води.
До водних ресурсів місцевого значення належать водні ре-сурси, що не є ресурсами загальнодержавного значення. Пе-релік водних ресурсів місцевого значення визначає Державний комітет з водного господарства за участю Міністерства охоро-ни навколишнього природного середовища.
Спеціальне використання водних ресурсів можливо тільки за наявності відповідного дозволу, порядок видачі якого затвер-джений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. «Про порядок видачі дозволів на спеціальне викорис-тання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення». Крім того, Поря-док справляння збору за спеціальне використання водних ре-сурсів і збору за користування водами для потреб гідроенерге-тики і водного транспорту визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р.
Платниками платежів за спеціальне використання водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності — водокори-стувачі незалежно від форм власності, які є юридичними осо-бами, включаючи підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відособлені підроз-діли, які не є юридичними особами, але мають окремий ба-ланс, розрахункові рахунки у банку. Плату за спеціальне ви-користання водних ресурсів вносять також господарські ви-робничі підрозділи, що не мають юридичного статусу і підвідомчі негоспрозрахунковим організаціям. У деяких ви-падках фізичні особи також зобов'язані платити за спеціаль-не використання води.
Об'єктом обчислення плати за спеціальне використання вод-них ресурсів є обсяг води, що водокористувачі беруть для влас-них потреб, незалежно від того, надходить ця вода безпосеред-ньо з водогосподарчих систем (поверхневих чи підземних дже-рел) чи від інших водокористувачів або від підприємств комунального господарства. Підприємства, що використовують на потреби охолодження устаткування оборотну систему водо-постачання, плату в бюджети вносять тільки за воду, що відби-рають з водогосподарчих систем і використовують для попов-нення оборотної системи. Розмір плати за забір води з водних об'єктів визначається на основі нормативів оплати фактично-го забору води і встановлених лімітів на забір води.
Розмір плати за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів оплати фактичного скидання забруднюючих речовин і встановлених лімітів ски-дання. Нормативи платежів і порядок їх справляння регулю-ються Інструкцією про порядок обчислення і справляння збо-ру за спеціальне використання водних ресурсів від 1 жовтня 1999 р. і Законом України «Про охорону навколишнього при-родного середовища» від 25 червня 1991 р. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів затверджує Кабі-нет Міністрів України.
Плата