а) за воду, що відпускається платниками збору за спеціаль-не використання прісних водних ресурсів іншим водокористу-вачам;

б) за використання підземних вод, що є сировиною в техно-логічному процесі, для витягу компонентів, що містяться в них;

в) за використання підземних вод, що витягаються з надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких до-помагає усувати небезпечну дію вод у господарській діяльності (забруднення, підтоплення, засоленість, заболоченість, зру-шення тощо);

г) за воду, що використовують для задоволення питних і сані-тарно-гігієнічних потреб населення;

д) за воду, що використовують для протипожежних потреб тощо.

Суму платежу за спеціальне використання водних ресурсів обчислюють платники самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів. Платежі обчислюються квартальним розрахун-ком виходячи з фактичного обсягу використаної води, встанов-леного ліміту і нормативів плати з урахуванням пільг. За спеці-альне використання водних ресурсів платники сплачують протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем гра-ничного терміну подання розрахунку збору за місцем податко-вої реєстрації.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів загаль-нодержавного значення в розмірі 100% перераховується до державного бюджету, а плата за використання водних ресурсів місцевого значення — до місцевих бюджетів.

Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин

Плату за спеціальне використання надр при видобутку ко-рисних копалин введено на підставі Закону України «Про охо-рону навколишнього природного середовища» і Закону Украї-ни «Про підприємництво», що передбачає наявність ліцензії при здійсненні видобутку корисних копалин, Кодексу Украї-ни про надра, постанови Кабінету Міністрів України «Про за-твердження базових нормативів плати за користування надра-ми для видобутку корисних копалин і Порядку справляння плати за спеціальне використання надр для видобутку корис-них копалин» та іншими нормативними актами.

Відповідно до Кодексу України про надра, надра — це час-тина земної кори, що розташована під поверхнею суші і дном водойм і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. Надра надаються тільки в користування, бо вони є виключно власністю держави.

Платниками збору за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), у тому числі під-приємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють видобу-ток корисних копалин.

Об'єктом плати за спеціальне використання надр при видо-бутку корисних копалин є обсяг фактично погашених у над-рах балансових і позабалансових запасів корисних копалин. Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин визначається як сума обсягів добутих корисних копалин і фактич-них їх втрат у надрах під час їх видобутку. Але існують втрати, що не підлягають обліку при визначенні розміру платежів за використання надр при видобутку корисних копалин.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справ-ляння плати за користування надрами для видобутку корис-них копалин від 13 червня 2000 р. установлені нормативи пла-ти за використання надр для видобутку корисних копалин, що визначені для кожного виду корисних копалин. Вони розділені на групи корисних копалин з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей і умов експлуатації ро-довищ. Базові нормативи плати за видобуток корисних копа-лин установлюються: для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, нерудної сировини для мета-лургії, гірничо-хімічної, гірничорудної галузей і будівельної сировини — як фіксована сума відрахувань у гривнях за оди-ницю погашених у надрах запасів корисних копалин; для на-фти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових), мінеральних брудів і мулу — як фіксована сума відрахувань у гривнях за одиницю добутих ко-рисних копалин; для урану, сировини ювелірного (дорогоцінні камені), ювелірно-виробничого (напівдорогоцінні камені), ви-робничого (виробничі камені) призначення і для лицювальних матеріалів — як частина (відсоток) вартості добутих (погаше-них у надрах запасів) корисних копалин. При перевищенні за-значених базових нормативів справляється плата в подвійно-му розмірі.

Розмір плати за використання надр для видобутку корис-них копалин визначається надрокористувачами самостійно накопичувальним підсумком з початку року: для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, неруд-ної сировини для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної галузей і будівельної сировини — виходячи з обсягів погашених у надрах балансових і забалансових запасів корисних ко-палин і нормативів плати й одиниці погашення в надрах за-пасів корисних копалин; для нафти, конденсату, газу природ-ного, підземних вод, мінеральних брудів і мулу — виходячи з обсягів добутих корисних копалин і нормативів плати за оди-ницю добутих корисних копалин; для урану, сировини ювел-ірного, ювелірно-виробничого, виробничого призначення і для лицювальних матеріалів — виходячи з вартості мінеральної чи сировини продукції його первинної обробки і нормативів плати. У разі встановлення лімітів плата за використання надр для видобутку корисних копалин обчислюється з їх ура-хуванням.

Згідно зі ст. 29 Кодексу про надра, від сплати цього збору звільняються землевласники, землекористувачі, що добувають корисні копалини без подальшої їх реалізації (тобто для влас-них потреб). Пільги передбачені при використанні надр для господарських і побутових нестатків, якщо земельні ділянки перебувають у власності чи в користуванні суб'єктів, що добу-вають корисні копалини. Крім того, Кабінет Міністрів Украї-ни може надавати знижки до платежів за використання надр особам, що здійснюють видобуток:

Суб'єкти підприємницької діяльності—користувачі надр зобов'язані вносити плату до бюджету протягом 10 календар-них днів, наступних за останнім днем граничного строку по-дання розрахунку за місцезнаходженням корисних копалин, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу і виключної економічної зони — за місцем податкової реєстрації платника. Плата