визначається за правилами, встанов-леними Кабінетом Міністрів України.
Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда-ми» також передбачені обмеження щодо застосування подат-кової застави. За запитом платника податків, що має податко-вий борг, податковий орган може видати письмове повідомлен-ня про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які зали-шаються у податковій заставі, перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріори-тет над таким правом податкової застави1.
Механізм використання податкової застави як способу за-безпечення податкового обов'язку органами податкової служ-би деталізований у Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженому нака-зом Державної податкової адміністрації України від 28 серпня 2001 року №338.
Податкова порука
Специфічним способом забезпечення виконання податково-го обов'язку є податкова порука. Як спосіб забезпечення вико-нання податкового обов'язку поруку може бути використано у випадках, передбачених податковим законодавством. Податкова порука, як і податкова застава, має, так би мовити, цивіль-но-правову природу.
Податковий орган зобов'язаний відмовитися від права по-даткової застави активів платника податків, якщо банк-рези-дент поручається за нього.
Порука як спосіб забезпечення виконання податкового обо-в'язку відзначається тим, що податкові органи, з якими укла-дається договір поруки, не виступають кредиторами платників податків.
За договором податкової поруки банк-поручитель зобов'я-зується перед податковим органом відповідати за належне ви-конання платником податків обов'язків з погашення його по-даткового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначені цим Законом.
У разі невиконання платником податків обов'язків із пога-шення податкового зобов'язання або податкового боргу банк-поручитель бере на себе відповідальність за таке погашення у такому самому обсязі, як і платник податків.
Банк-поручитель, який виконав зобов'язання з погашення податкового зобов'язання або податкового боргу платника по-датків, має право зворотної вимоги до такого платника податків у розмірі виплаченої суми.
Договір податкової поруки набирає чинності після його по-відомчої реєстрації у податковому органі за місцезнаходжен-ням (місцем податкової реєстрації) платника податків, що здійснюється на підставі надання податковому органу нотарі-ально посвідченого договору поруки. Податковий орган зобов'я-заний видати платникові податків протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання договору поруки, довідку про реєстрацію такого договору, на підставі якої активи плат-ника податків вважаються звільненими з-під податкової за-стави. Договір поруки не може бути відкликаний поручителем до повного погашення податкового боргу. Поручитель не має права передоручати виконання зобов'язань за таким договором поруки третім особам.
Банк-поручитель набуває усіх прав і обов'язків платника податків щодо строків погашення узгодженого податкового зобов'язання такого платника податків або його податкового боргу, а також щодо оскарження дій податкового органу в по-рядку, визначеному Законом України «Про порядок погашен-ня зобов'язань платників податків перед бюджетами та держав-ними цільовими фондами».
Пеня
Пеня належить до міжгалузевих правових категорій, що використовуються з метою регулювання відносин, обов'язко-вою ознакою яких є майновий характер. У зобов'язальних відносинах, врегульованих нормами цивільного права, пеня нараховується у зв'язку з порушенням боржником установле-ного терміну виконання зобов'язання. У податковому праві поява пені стала закономірним результатом розвитку податко-вої системи від натурального обкладення до грошового, що зу-мовило необхідність привнесення у сферу податкових відносин компенсаційних засад, які забезпечують «ціннісний зміст» гро-шового зобов'язання.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про порядок по-гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня є платою у вигляді про-центів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахуван-ня пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
У податковому праві пеня виконує стимулюючу та компен-саційну функції. Стимулююча функція реалізується шляхом покладання додаткових майнових обтяжень на платника по-датків у разі порушення ним терміну виконання податкового обов'язку. Компенсаційна функція пені зумовлена необхідні-стю відновлення порушених майнових інтересів держави та органів місцевого самоврядування у зв'язку з несвоєчасним надходженням грошових коштів до бюджетів та державних цільових фондів. Особливість компенсаційної функції пені як податково-правової категорії полягає в тому, що вона є джерелом додаткових надходжень публічних грошових фондів. Саме тому в податкових відносинах пеня має двоєдину правову при-роду: по-перше, вона є способом забезпечення обов'язку зі спла-ти податків і зборів, а по-друге, є санкцією за порушення тер-міну сплати податків і зборів.
Порядок нарахування та сплати пені регулюється статтею 16 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників по-датків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податко-вої служби, затвердженою наказом ДПА України від 11 черв-ня 2003 року № 290і.
Пеня нараховується на суму податкового боргу після закін-чення встановлених термінів погашення узгодженого податко-вого зобов'язання. Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків — від першого робочого дня, наступ-ного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'я-зання, визначеного у податковому повідомленні (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені терміни розпо-чинає процедуру апеляційного узгодження);
в) при нарахуванні суми податкового зобов'язання податко-вим органом (якщо платник податків у встановлені терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження податкового зобов'язання) — від першого робочого дня, наступного за ос-таннім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного за результатами апеляційного узгодження.
Якщо платник податків до початку його перевірки контро-люючим органом самостійно виявляє факт заниження подат-кового зобов'язання