та погашає його, пеня не нараховується. Це правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає додаткову декларацію за період» протягом якого відбу-лося таке заниження; б) судом доведено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків щодо умисного ухилення від сплати за-значеного податкового зобов'язання.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаю-чи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 від-сотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахун-ку використовується більша із зазначених ставок.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що вста-новлюється окремим законодавством.
Строк нарахування пені зупиняється у разі, якщо керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продов-ження встановлених строків розгляду скарги платника по-датків. Для нарахування пені протягом таких додаткових строків не мають значення результати адміністративного ос-карження.
Нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платни-ка податків, платіжного документа про суму податкового бор-гу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахуван-ня пені зупиняється на таку сплачену частку.
При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.
Пеня не нараховується: а) на пеню; б) на штрафи, що накла-даються за адміністративні правопорушення; в) на несвоєчас-но або неповністю зараховані суми податкових зобов'язань до бюджетів та державних цільових фондів, якщо це сталося че-рез порушення банком строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні систе-ми та переказ грошей в Україні».
Адміністративний арешт активів
Процедура застосування адміністративного арешту активів платника податків як способу забезпечення податкового обо-в'язку регулюється ст. 9 Закону України «Про порядок пога-шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвер-дженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 року №3864.
Адміністративний арешт активів платника податків є вик-лючним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платникам податків будь-які дії щодо своїх активів, які підля-гають такому арешту, крім дій з їх охорони, збереження і під-тримки у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи, а щодо фізичної особи — на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту відповідно до чинного законодавства.
Рішення про застосування арешту активів платника по-датків приймає керівник податкового органу (його заступник) за поданням відповідного підрозділу податкової міліції за на-явності таких підстав:
а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені в п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держав-ними цільовими фондами»;
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями (не податковими), крім випадків, коли стосов-но такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;
г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для цього або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, елект-ронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з викорис-танням карток платіжних систем, ваго-касових комплексів, систем і засобів штрихового кодування;
ґ) немає свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних си-стем;
е) особа не зареєстрована як платник податків в органі дер-жавної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язко-вою відповідно до закону, або якщо платник податків, що от-римав податкове повідомлення або має податковий борг, пере-водить активи за межі України, приховує їх або передає іншим особам.
Арешт активів платника податків може здійснюватися у двох формах:
повним арештом визнається виключна заборона платни-ку податків на реалізацію прав розпорядження або користування активами платника податків з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих яко-стей, покладається на орган, що прийняв рішення про таке вилучення;
умовний арешт означає обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Умовою надання такого дозволу керівником податкового органу є висновок по-даткового керуючого стосовно того, що здійснення окремої опе-рації платника податків не призведе до збільшення його подат-кового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Рішення про застосування арешту активів платника по-датків надсилається:
а) банкам, що обслуговують платника податків, з вимогою тимчасового припинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків (якщо платником податку є банк — з вимогою припинення видаткових операцій за власними ра-хунками), крім операцій з:—
погашення податкових зобов'язань та податкового боргу;—
сплати боргу за виконавчими документами або за задово-леними претензіями у порядку доарбітражного врегулювання спорів, якщо