такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту виникнення права податкової за-стави;
б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;
в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користу-ванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.
Функції виконавця рішення про арешт активів платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника податкового органу, призначеного його керівником (його заступником). Виконавець здійснює такі дії:
надсилає рішення про арешт активів платнику податків, банкам, що обслуговують платника податків, та іншим зазначеним вище особам;
організовує опис активів платника податків;
організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складає їх опис, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків, і залишає платникові податків копії таких документів.
Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством;
4) здійснює інші заходи, передбачені Законом У країни „Про виконавче провадження”.
Арешт може бути накладено на активи терміном до 96 го-дин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Цей термін не може бути продовжений в адміністративному порядку, в тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника арештованих активів не встанов-лено (не виявлено), — у цьому разі такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або якщо такі активи швидко псуються — протягом гранич-ного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань плат-ників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника конт-ролюючого органу до документальної або матеріальної пере-вірки, через те, що такий працівник контролюючого органу не має підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розра-хунків за готівку або з використанням карток платіжних сис-тем, ваго-касових комплексів, систем і засобів штрихового ко-дування.
Адміністративний арешт, як і податкова застава, є тимча-совим заходом. Адміністративний арешт активів платника по-датків припиняється за таких підстав:
а) скасування рішення керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт;
б) погашення податкового боргу платника податків;
в) ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок про-ведення процедури банкрутства;
г) надання податковому органу належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї третьої особи;
ґ) закінчення граничного строку накладення адміністратив-ного арешту;
д) прийняття рішення судом про припинення адміністратив-ного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банк-рутства;
є) подання платником податків свідоцтва про державну реє-страцію суб'єкта підприємницької діяльності, спеціальних доз-волів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифі-катів відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, яких не було на момент прийняття рішення про адміністративний арешт.
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.