Теоретичні основи фінансового обліку

курсова робота з бухгалтерського обліку

ЗМІСТ

Вступ

Фінансовий облік має актуальне значення для зовнішніх користувачів облікової інформації, які приймають рішення щодо партнерських зв'язків з підприємством, інвестування капіталу в його розвиток, банківського кредитування, придбання акцій, отримання дивідендів тощо.

Фінансовий облік трансформує дані первинних бухгалтерських документів за допомогою грошового вимірника та спеціальних методів обробки даних у корисну інформацію для зацікавлених юридичних і фізичних осіб. Така інформація узагальнюється в системі рахунків бухгалтерського обліку за певними принципами, які зафіксовані у національних стандартах обліку, та загальноприйнятими процедурами обробки даних. Економічні показники фінансового обліку відображаються у бухгалтерському балансі, у звітах (про фінансові результати, рух грошових коштів, рух власного капіталу) і служать джерелом інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Аналіз роботи підприємства дає можливість виявити сильні та слабкі сторони його господарської і фінансової діяльності, конкурентні переваги, «вузькі місця», простежити тенденції розвитку на основі динаміки економічних показників та прийняти обґрунтовані рішення, які випливають з аналізу форм звітності.

В країнах з розвинутою ринковою економікою бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський (внутрішньогосподарський). Такий поділ об'єктивно зумовлений відмінностями в цілях і завданнях надання інформації зовнішнім та внутрішнім споживачам.

Бухгалтерський облік в Україні також поділяється на фінансовий і управлінський, причому у фінансовому обліку поступово відокремлюється управлінська функція.

Розділ 1. Фінансовий облік як галузь економічної науки

1.1. Коротка історія походження та значення фінансового обліку

Облік, у якості атрибута держави почав формуватися з прадавніх часів. Зародження його вважається закономірним процесом, обумовленим ускладненням економічного, соціального та культурного життя у цивілізованих державах світу. Розвиток цивілізації пов'язується з прогресом людства (становлення наук, писемності, ремесла, державного апарату, розшарування суспільства та інших причин). Протягом декількох тисячоліть нагромаджувалися знання з обліку, кожна з країн вносила свої ідеї щодо його практичної організації та процедур (правил) обробки отриманих даних, які фіксувалися у первинних документах. Але лише у XIII-XV ст. другого тисячоліття нашої ери облік почав формуватися як наука.

Перша робота у цій галузі – «Трактат про рахунки та записи» – опублікована в Італії у 1494 р., її автором був Лука Пачолі – близький друг Леонардо да Вінчі. Хоча сам автор не називав облік бухгалтерським, проте описані ним процедури обліку дають підстави назвати його бухгалтерським. Ця назва походить від німецького слова «Buchhaltung», що означає ведення книги. Особу, яка вела книги з обліку, називали бухгалтером. На той час ця назва була, можливо, правильна, однак із розвитком економічного життя у країнах Європи й Америки відбулась диференціація єдиної науки про бухгалтерський облік на окремі складові частини: фінансовий облік, управлінський облік, контролінг, калькулювання, управління собівартістю тощо.

Частина бухгалтерського обліку, яка займається відображенням даних на рахунках, складанням балансу та інших форм звітності, дістає в наші дні назву фінансового. В Україні фінансовий облік почав формуватися лише у 90-ті роки ХХ-го ст., тому до цього терміна ще не звикли; досі з'являються посібники і підручники з назвою «Бухгалтерський фінансовий облік». Очевидно, їх автори, вкладають у поняття фінансового обліку якийсь інший зміст, ніж це прийнято у міжнародній практиці (США, Великобританії, Франції та ін.).

Призначенням фінансового обліку є відображення інформації про активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у фінансовій звітності. Такий облік базується на відстеженні руху активів і змін у власному капіталі та зобов'язаннях підприємства за минулий історичний період: місяць, квартал, рік.

Основною метою фінансового обліку є складання форм звітності, передбачених національними стандартами України для інформування про економічні показники й фінансові результати власних менеджерів і зовнішніх осіб, які зацікавлені у діяльності підприємства. Такі показники є обов'язковими для опублікування в пресі й не становлять комерційної таємниці.

Лише на основі даних фінансового обліку можна скласти баланс, який служить для аналізу структури активів, зобов'язань та власного капіталу, визначення наявності власних оборотних коштів (робочого капіталу), прибутковості, платоспроможності та інших показників.

Отже, фінансовий облік є важливою складовою загальної інформаційної системи підприємства, яка дає можливість визначати його фінансовий стан, позитивні чи негативні сторони діяльності в цілому.

Фінансовий облік розробляє методологію облікового процесу, визначає процедури обробки даних, починаючи від первинних документів і закінчуючи показниками фінансової звітності.

1.2. Сфера застосування фінансового обліку

Економіка країни та фінансовий облік знаходяться у тісному зв'язку. Якщо економіка (на макро- і мікрорівнях) вивчає умови і фактори використання обмежених ресурсів для виробництва товарів, їх розподіл та споживання у суспільстві, то облік забезпечує збір первинних даних щодо використання ресурсів, ефективності процесів, формування витрат, доходів та фінансових результатів окремих підприємств.

Облік збирає дані про факти господарської діяльності, що фіксуються у первинних документах, оцінює та групує однорідні факти на рахунках та у регістрах, складає фінансову звітність про ті ж об'єкти, які вивчає економіка.

Економічні концепції розробляються на теоретичному рівні, а облік дає інформацію для перевірки ефективності прийнятих концепцій. Він також розробляє певні принципи, правила, процедури (алгоритми) збору, обробки, стискання та відображення інформації у фінансових звітах, які використовуються для прийняття управлінських рішень, перевірки ефективності економічних концепцій і доктрин, узагальнення даних у статистичних збірниках, проведення наукових досліджень тощо.

Облік є динамічною і відкритою системою, яка контактує з економікою, тому з розвитком економічної системи змінюється система обліку: з'являються нові елементи, відмирають старі, постають нові зв'язки між елементами (рахунки, правила розрахунків окремих економічних показників, моделі обліку ресурсів, собівартості, прибутку та ін.).

На функціонування системи обліку значний вплив мають такі фактори: