Будь-яке суспільство складається з соціальних верств населення, політичних організацій та економічної системи. У державі існують різні промислові підприємства, а також підприємства, організації, установи інших сфер діяльності, громадські, релігійні, політичні організації, професійні спілки та інші організації, які мають справу з розподілом обмежених ресурсів. Кожна з організацій повинна мати інформацію про володіння та розпорядження ресурсами, їх ефективне використання та примноження. Для визначення рівня ефективного використання капіталу, матеріалів, техніки, персоналу та інших ресурсів необхідно організувати збір та обробку даних про ресурси та процеси підприємства, перетворити великий масив первинних даних в корисну фінансову інформацію і довести її до зацікавлених юридичних та фізичних осіб, які приймають управлінські рішення.

Таким чином, фінансовий облік визнається державою у якості інформаційної системи для управління суспільством, а тому законодавством передбачено, що його зобов'язані вести юридичні особи всіх видів діяльності і форм господарювання. У міру розвитку суспільства та змін у соціальній, політичній та економічній сфері країни до обліку ставляться нові вимоги, тому він також змінюється під впливом зовнішнього середовища.

Перехід України до ринкової економіки зумовив зміну системи обліку. Якщо протягом 1917-1991 pp. розвивалася єдина система бухгалтерського обліку, що обслуговувала єдиного власника -державу, то в умовах появи багатьох власників облік повинен адаптуватися до нових вимог. Так, конкуренція зумовлює поділ єдиної системи обліку на дві підсистеми – 1) фінансовий облік, який є відкритим для всіх зацікавлених його інформацією, та 2) управлінський, який забезпечує конфіденційну інформацію про витрати, доходи і прибуток за окремими видами продукції. Фінансовий облік є обов'язковим, регламентованим, а управлінський організовується в необхідному аспекті для задоволення інформаційних потреб менеджерів підприємства.

Розділ 2. Організаційні та методологічні аспекти фінансового обліку

2.1. Місце фінансового обліку серед облікових дисциплін

Фінансовий облік займає центральне місце в системі облікових дисциплін тому, що його організація та методологія регламентуються законом про бухгалтерський облік та звітність в Україні, стандартами, планом рахунків, законодавчими актами, які є обов'язковими для застосування на всіх підприємствах і в організаціях.

Систему бухгалтерського обліку необхідно розглядати в широкому аспекті, а не в традиційному, коли вона обмежувалась проблематикою та змістом лише самого обліку. Під системою розуміється сукупність усіх дисциплін, які мають зв'язок із бухгалтерським обліком або базуються на ньому.

Перш за все, на систему бухгалтерського обліку впливають методологічні дисципліни, які мають важливе значення для розвитку теорії бухгалтерського обліку – теорія систем, теорія інформатики, менеджмент, кібернетика, математика та ін. Хоча названі дисципліни і не відносяться до облікових, однак їх вплив на формування загальної теорії бухгалтерського обліку важко заперечити. На жаль, ні теорія систем, ні теорія інформатики в навчальних планах закладів, які займаються підготовкою бухгалтерів, не представлені, а тому мета обліку залишається не зовсім зрозумілою, не ведуться пошуки більш раціональних способів обробки інформації та її змісту.

Другу групу дисциплін облікового профілю становлять фінансовий та управлінський облік, контролінг і калькулювання, кожна з яких має свій предмет, метод та призначення. Всі ці дисципліни виконують певну роль у загальній системі бухгалтерського обліку.

Фінансовий облік забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, узагальнює інформацію на рахунках і регістрах, використовує отримані дані для складання балансу та інших форм звітності, забезпечує інформацію для зовнішніх та внутрішніх споживачів.

Управлінський облік обробляє інформацію про формування собівартості, забезпечує дані про відхилення фактичних показників від прогнозованих значень в оперативному порядку, використовує облікову інформацію для розрахунку собівартості продукції та прийняття рішень, забезпечує менеджерів різноманітними даними про використання ресурсів та ефективність виробництва.

Калькулювання забезпечує дані про собівартість продукції та рівень використання ресурсів на одиницю окремих видів продукції, робіт і послуг, а калькуляції служать основою для ціноутворення.

Контролінг призначений для збору внутрішніх показників діяльності підприємства та моніторингу зовнішнього середовища, в якому воно функціонує, з метою планування стратегії розвитку.

До третьої групи облікових дисциплін відносяться спеціальні дисципліни, які сприяють поліпшенню системи бухгалтерського обліку, а саме: організація бухгалтерського обліку та методика його викладання.

Організація бухгалтерського обліку відіграє важливу роль у роботі керівника бухгалтерської служби, її призначенням є вдосконалення і раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.

Методика викладання обліку є одним із найважливіших елементів у роботі професорсько-викладацького складу. Вона узагальнює рекомендації науки і практики стосовно розробки найбільш досконалої системи передачі знань та навичок з обліку в процесі навчання.

Четверту групу утворюють дисципліни, які базуються на основі бухгалтерського обліку. Вони поділяються на три підгрупи:

Аналітичні дисципліни використовують дані фінансового та управлінського обліку для проведення різних видів аналізу:

Контрольні дисципліни діагностують систему обліку з позицій законності й правильності обробки інформації, дотримання норм і стандартів обліку, відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку, відповідності облікової інформації даним форм фінансової і статистичної звітності.

Аудит являє собою незалежну експертизу достовірності, законності, якості ведення обліку та відповідності його даних бухгалтерському балансу та іншим формам фінансової звітності.

Ревізії проводяться з метою виявлення порушень у використанні всіх видів ресурсів, недотримання норм їх витрачання, крадіжок, псування матеріальних цінностей, порушень