Перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні в умовах переходу від планової до ринкової економіки можуть бути визначені на основі таких теоретичних узагальнень, які дозволять сформулювати напрями практичної роботи у сфері обліку, що сприятимуть кращому інформаційному забезпеченню управлінців.

У галузі методології науки одним із найбільш вагомих результатів, що були отримані у другій половині 70-их років, є застосування системного підходу при дослідженні такого складного об'єкта, як бухгалтерський облік.

Системний підхід передбачає використання при створенні нової моделі бухгалтерського обліку методів різних наук – кібернетики, математики, статистики, моделювання, теорії комунікації, психології, інформатики та ін. Збагачення методів досліджень дозволяє глибше вивчити структуру й зміст науки.

У теорії систем термін «система» розглядається як протилежність хаосу, неорганізованості, простому набору різних об'єктів без будь-якого взаємозв'язку. Основною властивістю системи є певний порядок об'єктів, їх взаємозв'язок та взаємодія. Об'єднання об'єктів повинно бути досить стійким та існувати протягом тривалого часу (гомеостатичність).

Система – це така сукупність об'єктів, яка в результаті їх об'єднання набуває нових властивостей, відмінних від властивостей кожного з окремих об'єктів (емерджентність).

Емерджентність або синергетичний ефект визначається як здатність набувати системою таких нових властивостей чи якостей, що не притаманні жодному з об'єднаних у системі елементів.

Система бухгалтерського обліку може бути представлена схематично на рис. 2.2.

Рис. 2.. Система обробки даних і отримання інформації для управління

Об'єкти, з яких складається система, називаються елементами; між ними існують взаємозв'язки та взаємодія. Зв'язки між елементами поділяються на вхідні та вихідні. Через вихідні зв'язки даний елемент системи може впливати на інші елементи або оточуюче середовище. Кожен з елементів може мати один або більше входів та один або більше виходів.

Складні динамічні системи, до яких належить і система бухгалтерського обліку, визначаються наявністю великої кількості різних показників, що характеризують стан окремих її елементів, входів та виходів, які вимірюються кількісно у вигляді конкретних чисел. Такими показниками є дані про постачання, виробництво й збут, використання ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), стан розрахунків із постачальниками, покупцями, банком, бюджетом, фінансовий результат і його використання тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації для апарату управління.

У складній динамічній системі кількісні показники стану елементів та значення входів і виходів змінюються у часі, що описується формулою:

А = f(t) = [a1(t), а2(t), а3(t), ..., an(t), .... aN(t)],

де А – набір елементів;

f(t) – функція часу t;

a1, а2, а3, ..., aN – елементи системи.

Формула відображає рух системи в часі і називається траєкторією або лінією поведінки системи. Значення функції при t = 0 визначає стан системи на початок періоду, а при будь-якому значенні t = ti – її стан через і одиниць часу. Набір елементів aN, які змінюють своє початкове значення за певний період, робить систему динамічною.

Бухгалтерський облік, що складається з елементів, які змінюються з часом і зв'язки між якими не залишаються постійними, відноситься до динамічних систем.

Динамічні системи можуть досліджуватися також і як статичні на такому відрізку часу, що характеризує стан елементів системи і зв'язків між ними на певну дату, коли зміни за останній день вважаються настільки несуттєвими, що їх не беруть до уваги. Так, бухгалтерський баланс складається на перше число місяця чи кварталу, і зміни, що відбуваються на рахунках бухгалтерського обліку на день складання балансу, не беруться до уваги.

Аналіз динамічних систем у статиці дозволяє вивчити їх окремі миттєві стани, розглянути фіксовані значення показників у певний момент часу, вивчити інформацію, отримати результати і зробити висновки щодо об'єкта спостереження.

Будь-яка економічна система визначається метою, з якою вона формується, при цьому в систему включаються лише найбільш суттєві елементи з погляду поставленої мети.

Відомо, що вихідним пунктом науки є найпростіші елементи. У бухгалтерському обліку таким найпростішим елементом є факти господарської діяльності. Саме вони є тією субстанцією, яка лежить в основі побудови всієї системи бухгалтерського обліку. Факти господарської діяльності відстежуються методом їх фіксації в первинних документах, що відображають ці факти (господарські операції), а документи використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування цих фактів на рахунках бухгалтерського обліку.

Варто зазначити, що таке фундаментальне поняття, як факт господарської діяльності (господарської операції), не знайшло свого відображення у сучасній теорії бухгалтерського обліку. В той же час практично всі науковці розуміють, що в обліку найважливіше значення мають документи, на основі яких фіксуються інформаційні повідомлення. Документи створюють масиви повідомлень, які є базою для організації, методології та технології бухгалтерського обліку.

Основним правилом обліку ще з часів середньовіччя є афоризм "немає документа – немає запису". Тому актуальною проблемою можна вважати розпізнавання фактів господарської діяльності, їх класифікацію і документування. На особливе значення фактів господарської діяльності для системи бухгалтерського обліку вказували В.Ф. Палій та Я.В. Соколов: "бухгалтерський облік (рахункознавство) – це наука про сутність і структуру сутності фактів господарської діяльності", з чим повністю можна погодитися.

Бухгалтерський облік (рахівництво) – є практично організованим, цілеспрямованим процесом, що пов'язаний із спостереженням, реєстрацією, групуванням, зведенням, аналізом та передачею даних про факти господарської діяльності, а його мета – забезпечення інформації для прийняття управлінських рішень.

Р.С. Рашитов зазначає, що господарський процес можна показати у вигляді послідовності здійснюваних у часі господарських операцій. Під господарською операцією розуміють окремий акт (дію), що вказує на просторово-часове переміщення господарських засобів (груп однорідних