Поділяючи погляди В.Ф. Палія, Я.В. Соколова, Р.С. Рашитова, які в основу бухгалтерського обліку ставлять факти господарської діяльності, автор пропонує класифікувати їх за такими ознаками (табл. 2.1).

Таблиця 2.

Класифікація фактів господарської діяльності

№ п/п | Класифікаційні ознаки | Види фактів

1. | Відношення до балансу | Зміни в активі, зміни в пасиві, зміни в активі і пасиві одночасно або в сторону збільшення, або в сторону зменшення

2. | Середовище підприємства | Зовнішні і внутрішні

3. | Час здійснення | Минулі, поточні, майбутні

4. | Зміст повідомлень | Економічні, юридичні, змішані

5. | Рівень узагальнення | Індивідуальні, агреговані

6. | Тривалість | Моментальні, тривалі

7. | Складність | Прості, складні

Різні класифікації фактів господарської діяльності виділені відповідно до мети, яку ставлять ті, хто здійснює управлінські функції, а це свідчить про роз-ширення завдань бухгалтерського обліку залежно від мети управлінських служб.

Поняття факту господарської діяльності до цього часу не усвідомлено з достатньою глибиною, хоча в ньому закладені основи усього інформаційного процесу підприємства щодо господарської і фінансової діяльності.

Поняття факту дозволяє окреслити межу системи бухгалтерського обліку, яка визначається абстрактно предметом бухгалтерського обліку. Межа відокремлює економічну інформацію даного підприємства від інших за допомогою методів бухгалтерського обліку, трансформуючи факти в корисну для системи інформацію та забезпечуючи зворотний зв'язок у системі управління.

Предметом бухгалтерського обліку є не самі об'єкти (активи і пасиви) в їх фізичному розумінні, а корисна для управління інформація про них.

Критеріями корисності інформації є:

Межа бухгалтерського обліку може звужуватися або розширюватися залежно від інформаційних потреб. У зв'язку з переходом до ринку межа бухгалтерського обліку розширюється внаслідок відстеження формування собівартості продукції, ефективного використання ресурсів, визначення впливу різних факторів на прибуток, ведення обліку витрат виробництва за центрами витрат і сферами відповідальності тощо.

Привертає увагу той факт, що в економічній літературі чітко не ставилося питання про визначення меж бухгалтерського обліку, хоча вони дозволяють точніше окреслити предмет науки та її об'єкти, групи користувачів, розкрити зміст інформації. Відома лише одна робота К.Н. Нарібаєва, в якій питання межі розглядається разом із системним підходом до вивчення бухгалтерського обліку.

Поняття «межа» дозволяє простежити тенденцію поступового розширення сфери дії бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління в інформації про нові об'єкти, явища і процеси. Так, при переході до ринкових відносин виникають нові об'єкти управління і, відповідно, облік забезпечує спостереження за ними та обробку інформації про них (цінні папери, нематеріальні активи, податки, податковий облік, інфляція, переоцінка, валюта, формування витрат і доходів, визначення фінансових результатів та ін.). У перспективі можна сподіватися на подальше розширення межі обліку, з одного боку, та виділення із загальної системи обліку окремих підсистем, орієнтованих на збір та обробку інформації для специфічних груп користувачів – з другого.

До цього часу акцент робився на отримання інформації за допомогою відомих видів обліку – бухгалтерського, статистичного і оперативного. Це підміняло проблему вдосконалення системи обліку та його орієнтації на задоволення потреб користувачів інформації другорядними питаннями розробки технічних прийомів збору, реєстрації облікових даних та їх обробки.

Разом із тим, межа може звузитися внаслідок поділу єдиної системи обліку на окремі підсистеми – фінансовий, управлінський, податковий облік, контролінг та інші, які формуються в Україні. Кожна з підсистем забирає з єдиної системи ті чи інші об'єкти обліку в якості свого предмета, поглиблюючи методику та проблематику досліджень притаманними їй способами і прийомами.

У цій тенденції проявляється двоєдиний процес розвитку науки – диференціація (поява кількох наук, що детальніше і глибше вивчають коло явищ, які до цього були предметом дослідження однієї науки) та інтеграція (взаємо-проникнення емпіричних і теоретичних методів дослідження з одних наук в інші).

Виділення межі науки має важливе теоретичне значення для розробки концептуальної основи бухгалтерського обліку, яка показує критерії та їх ієрархічну підпорядкованість при структуризації системи. Межа обліку просте-жується при погляді на нього з позиції кібернетики, як це показано на рис. 2.3.

Рис. 2.. Бухгалтерський облік як кібернетична система

Як бачимо, система обліку відмежовується від інших систем завдяки наявності в ній входів та виходів. Бухгалтерський облік як система забезпечує інформацію у безперервному ланцюгу подвійного запису фактів господарської діяльності на рахунках, а метод подвійного запису створює замкнутий контур інформаційних зв'язків у системі рахунків обліку, що чітко окреслює його межі.

Бухгалтерський облік як система являє собою сукупність елементів певної форми і змісту, які взаємно зв'язані й об'єднані регулярною взаємодією. Можна виділити такі елементи системи бухгалтерського обліку: носії інформації, рахунки, подвійний запис, оцінка господарських фактів, калькуляція, інвентаризація, бухгалтерський баланс, звітність, регістри бухгалтерського обліку, форми обліку, способи обробки інформації та ін. Бухгалтерський облік є відкритою системою, у якій кількість елементів та зв'язки між ними змінюються залежно від входів та виходів.

На вході в систему із зовнішнього середовища потрапляють повідомлення про факти господарської діяльності, а на виході формується звітність про господарську діяльність за відповідний період. Звітність надсилається у зовнішнє середовище, що на практиці означає подання її податковій службі, банку, керівній організації, постачальникам, інвесторам, органам статистики тощо.

У системі бухгалтерського обліку формується різноманітна інформація для управління, однак вона, у більшості випадків, не використовується через те, що вкоренилася практика, коли бухгалтерія обробляє інформацію і подає її в