Орієнтація системи обліку на зовнішніх споживачів пояснюється відсутністю запитів власної системи управління на інформацію. Тому актуальним завданням є перебудова всієї системи обліку в такому напрямку, щоби можна було отримати потрібну інформацію для апарату управління та розвивати новий напрям науки – управлінський облік, який доцільно виділити із загальної системи бухгалтерського обліку.

Аналіз сукупності об'єктів обліку дозволяє виявити ступінь використання системою управління існуючої інформації, а також визначити структуру й обсяг тих даних, які не входять у систему обліку в даний момент, але необхідні для управління. Визначення структури й обсягу даних для управління є новою для України проблемою. Відомо, що інформація виникає або генерується в силу її необхідності для зацікавленого споживача. Суб'єкту (споживачу) вона потрібна для реалізації можливостей його існування в певному оточенні функцій і форм поведінки. При цьому на першому місці повинен бути зміст інформації, а на другому – форма.

Інформація для споживача є нагально необхідним ресурсом для матеріального й інтелектуального існування, тобто має характер об'єктивних вимог. У міру того, як змінюються умови господарської діяльності, з'являється потреба у новій інформації. Суб'єкт може не усвідомлювати цієї потреби, або ж, навпаки, – розширити інформаційні потреби в більшому обсязі, ніж це вимагається об'єктивною реальністю. При цьому можна виділити три випадки у забезпеченні інформацією:

Забезпеченість інформацією є важливим елементом системи обліку. Тому потрібно прагнути до того, щоби зміни в господарському механізмі були враховані при формуванні інформації про об'єкти управління.

Значною мірою недоліки управління виробництвом обумовлені невідповідністю інформаційних потреб існуючій можливості отримання інформації, коли багато процесів, що відбуваються в економіці, не контролюються керівниками. Можна стверджувати, що існує певний рівень інформованості, який повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Економічну вигоду від забезпечення суспільне необхідного рівня інформованості неможливо відобразити у вигляді співвідношення витрат на інформацію та вартості додатково отриманого продукту, але відсутність інформації приводить до значних економічних втрат. Існує закономірність, яка полягає в тому, що нижчий рівень інформованості викликає більші втрати і меншу ефективність господарської діяльності.

Ефективність інформаційної служби підвищується, коли збільшується кількість споживачів кінцевого продукту інформаційної системи.

Важливим моментом розвитку системи бухгалтерського обліку є з'ясування його мети і завдання. Економічна література в галузі бухгалтерського обліку, як правило, не дає достатньо повного висвітлення питань теорії обліку та його удосконалення. Таке становище частково пояснюється тим, що протягом історично тривалого періоду бухгалтерський облік розуміли односторонньо – як засіб спостереження і контролю за господарською діяльністю. В загальних рисах це не викликає заперечень, але вимагає конкретизації.

Особливо важливо вказати на те, що бухгалтерський облік є частиною загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, у продукт для управління. Таким продуктом є готова до споживання інформація, яка має всі властивості товару. З цієї точки зору, бухгалтерський облік є засобом виробництва товару особливого роду інформації, яка має вартість, собівартість, ціну та інші категорії товарного виробництва.

Розвиток системи бухгалтерського обліку повинен визначатися тим, яка інформація, кому та в які строки повинна подаватися. Даний підхід дозволяє проектувати систему так, щоби при мінімальних витратах отримати найбільший обсяг потрібної інформації і задовольнити потреби максимальної кількості споживачів.

До недавнього часу теоретичні дослідження і практика були спрямовані, в основному, на аналіз внутрішньої структури системи бухгалтерського обліку, його предмета й методів і не виходили за ці межі. Кінцевою метою обліку вважалось складання балансу і звітності, а його методологія розвивалась так, щоби на основі первинної документації отримати зведені дані для складання зовнішньої звітності. Всі існуючі методи обробки інформації, в тому числі й автоматизований, були підпорядковані цій кінцевій меті. Обмеженість тради-цій-но-го підходу до побудови системи бухгалтерського обліку обумовила появу пози-тив-них тенденцій переосмислення мети обліку. Так, В.Ф. Палій і Я.В. Соколов відзначають: "Мета бухгалтерського обліку – управління господарськими процесами; його зміст – інформація про факти господарської діяльності і його робоча функція – спостереження, вимірювання, класифікація, узагальнення і передача інформації. Мета лежить поза бухгалтерським обліком, вона дається йому". Близькі до наведеного визначення тлумачення інших авторів, але варто відзначити, що ці прогресивні пропозиції щодо розвитку обліку не знайшли розуміння з боку практиків. Вважається, що облік призначений для обслуговування зовнішніх користувачів, тому він не орієнтується на задоволення запитів власної системи управління, а моделюється за традиційним принципом, орієнтуючись на складання зовнішньої фінансової звітності. Якщо така орієнтація була виправданою при жорсткій централізації планування й управління, то в нових умовах вона є гальмом для удосконалення системи обліку.

Проблема проектування системи бухгалтерського обліку, що задовольняє потреби управління, може бути успішно вирішена шляхом всебічного дослідження як фахівцями з обліку, так і спеціалістами з управління. Необхідно визнати, що останні поверхово вивчали функцію обліку, контролю й аналізу, надаючи перевагу функціям планування, організації та координації. Але про яке управління може йти мова, якщо воно відірване від матеріальної субстанції – інформації?

Дослідження, що проводяться спеціалістами з бухгалтерського обліку, хоча і є важливими та