Всього | зокрема

Всього | Введення в дію нових фондів | Інші надход-ження | Знос основних фондів за рік | Ліквідо-вано | Інші причини вибуття

А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Величина основних фондів за залишковою вартістю на кінець року виходить на основі балансового рівняння (графа 9 = графа 1 + графа 2 – графа 5).

На основі даних балансів туристського підприємства можна розрахувати ряд показників, які характеризують стан і відтворення основних фондів.

1. Показники руху 1.1. Коефіцієнт надходження (введення) (Квв):

Квв = | Вартість основних фондів, які щойно надійшли

Вартість основних фондів на кінець звітного періоду

1.2. Коефіцієнт оновлення (Кон):

Кон = | Вартість нових основних фондів

Вартість основних фондів на кінець звітного періоду

1.3. Коефіцієнт вибуття основних фондів (КШб):

Квиб = | Вартість усіх вибулих основних фондів

Вартість основних фондів на початок звітного періоду

1.5. Коефіцієнт ліквідації (Кл):

Кл = | Вартість ліквідованих основних фондів

Вартість основних фондів на початок звітного періоду

2. Показники стану 2.1. Коефіцієнт зносу (Кзн):

Кзн = | Сума зносу

Повна вартість наявних основних фондів

2.2. Коефіцієнт придатності (Кг):

Кг = | Залишкова вартість основних фондів

Повна вартість наявних основних фондів

Кзн = 1 – Кг; Кг = 1 – Кзн.

Коефіцієнти введення і вибуття відображають інтенсивність процесу оновлення основних фондів і можуть виступати як непрямі індикатори ефективності господарської діяльності і фінансового благополуччя підприємств, оскільки, як правило, заміну фондів і їх приріст можуть дозволити лише достатньо успішні компанії.

Коефіцієнти зносу і придатності можна визначити на початок і кінець періоду.

Обидві групи коефіцієнтів можуть бути розраховані як у цілому для основних фондів, так і за окремими їх елементами (будівлями, спорудами, устаткуванням і т. п.), проте необхідно пам'ятати, що ці коефіцієнти доречно розраховувати для достатньо крупних підприємств, що мають на своєму балансі великий об'єм основних фондів.

На підприємствах з невеликим об'ємом основних фондів введення і вибуття носять, як правило, епізодичний характер і тому відповідні коефіцієнти не можуть відображати загальної тенденції їх інвестиційної політики.

Уповільнення процесів оновлення і ліквідації застарілих основних фондів приводить до збільшення ступеня їх зношеності, старіння машин і устаткування та інших елементів як активної частини, так і всіх основних фондів.

Для характеристики використання основних фондів застосовується система показників. Найбільш загальним показником, що характеризує ефективність основних фондів, є фондовіддача, яка розраховується за формулою:

де ФО – рівень фондовіддачі; Р – об'єм виручки від реалізації туристського продукту в перебігу року (у вартісному виразі); – середньорічна вартість основних фондів (основної діяльності фірми).

Значення показника фондовіддачі відповідає на питання: який об'єм туристських послуг наданий на одиницю вартості основних фондів.

Показник фондовіддачі може бути розрахований і в натуральних показниках. Для готелів таким показником може стати кількість наданих койко-діб, для туристських фірм – кількість наданих туро-днів.

Різні види основних фондів грають неоднакову роль у наданні туристичних послуг, тому необхідно розрахувати показники, що характеризують використання активної і пасивної частини основних фондів.

Фондовіддача всіх основних фондів залежить від віддачі активної частини і її частки в загальній вартості основних фондів. Взаємозв'язок узагальнюючого показника використання основних фондів, віддачу активної частини і структури основних фондів можна виразити у вигляді наступної моделі:

Фондовіддача є прямою величиною рівня використання основних фондів. Показник, зворотний фондовіддачі, називається фондомісткістю:

Фондомісткість відображає, скільки основних фондів припадає в даному періоді на одиницю вартості об'єму туристичних послуг, що надаються. Цей показник дозволяє встановити вплив змін у використанні основних фондів на загальну потребу в них.

Умови праці і фондооснащеності туристичного підприємства виражає показник фондоозброєності:

де – середньооблікова чисельність працівників.

В економічній оцінці основних фондів велике практичне значення має розрахунок індексу використання основних фондів:

де Уисп – індекс використання основних фондів; ?q1Р0 і ?q0Р0 – об'єм реалізованих послуг із зіставних цін у звітному і базисному періодах; ?ОФ1Р0 і ?ОФ0Р0 – об'єм основних фондів за зіставними цінами в звітному і базисному періодах.

Висновки

Отже, наприкінці 90-х рр., за приблизними оцінками, послуги становили близько 64% світового ВВП, понад 40% прямих іноземних інвестицій у світовому господарстві було розміщено у сфері транспорту, зв'язку, торгівлі, страхування та інших.

Існує багато визначень поняття послуги. У міжнародній методології обліку і статистики на даний час використовується визначення послуг, зафіксоване в довіднику "Лібералізація міжнародних операцій з послугами", розробленому ЮНКТАД і Світовим банком у середині 90-х рр.: "Послуги – зміна в стані інституціональної одиниці, що відбулася в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею". Таке загальне й абстрактне визначення поняття послуги пояснюється їхньою надзвичайною різноманітністю. Адже тільки класифікація ГАТТ/ВТО включає більш 600 різновидів послуг. Ця класифікація послуг базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй і визнаній більшістю країн світу.

Поступовий перехід України до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку вимагає докорінного перегляду традиційного відношення до фінансової інформації як ретроспективного, так і стратегічного (прогнозного) характеру. Однією з причин глибокої економічної кризи у нашій державі є неспроможність старих управлінських кадрів ефективно працювати в ринкових умовах, використовуючи бухгалтерський облік, економічний аналіз і контроль не тільки як потужні важелі інтенсифікації поточної господарської діяльності, але й у якості засобів оцінки перспектив бізнесу. Для досягнення конкурентних переваг, формування позитивного іміджу підприємства, завоювання довіри з боку кредиторів, інвесторів і партнерів керівництво повинно мати повноцінну інформацію стратегічного характеру.

За характером