Контроль виконання | Контрольовані та не контрольовані

В класифікації витрат страхової компанії для оцінки фінансового стану слід розуміти різницю між вичерпними та невичерпними витратами. Наведемо наступний приклад: якщо має місце реалізація страхової послуги, то витрати, як то заробітна платня персоналу, витрати зв'язку є вичерпними, придбання програмного забезпечення не є вичерпними, тому що є обмін інформаційної системи на гроші. У випадку проведення страхової операції страховий поліс, як зобов'язання страховика в наслідок настання страхового випадку виплатить певну суму, обмінюється на страхову премію. Витрати на страхові послуги та витрати періоду страхової компанії відрізняються одне від одного тим, що до перших відносяться всі витрати пов'язані зі операціями страхування – зарплата, оренда приміщень, зв'язок, а до других, це такі, що не включаються в собівартість страхових послуг, а розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Прямі та не прямі витрати розрізняють завдяки відношення або відповідно невідношення до певного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Основні та накладні витрати поділяються завдяки основним процесам убезпечення (зарплата агентів) та допоміжним процесам їх обслуговування(ремонт, комунальні послуги).

У прийнятті рішень ми маємо розділення витрат на релевантні та нерелевантні, постійні та змінні, маржинальні та середні, дійсні та альтернативні.

Релевантні витрати – це витрати, що можуть змінені в наслідок прийняття рішення, а нерелевантні витрати – це витрати, що не залежать від прийняття рішень. Наприклад, якщо керівник страхової компанії має вибрати та викупити офісні приміщення разом оргтехнікою, або взяти їх в оренду, то вартість офісного приміщення та сума оренди будуть релевантними витратами вартість оргтехніки та зарплата страхових агентів – нерелевантними. Витрати що становлять різницю між кількома наслідками рішень називають диференціальними витратами. Минулі витрати зазвичай є нерелевантними для прийняття рішення стосовно майбутніх витрат. Приміром, страхова компанія розглядає питання щодо списання застарілої комп'ютерної техніки. Вартість цих запасів є не релевантною, оскільки кошти на їх придбання вже були потрачені й їх неможливо повернути. Проте, уразі списання цих активів у страховика можуть виникнути витрати на сплату податку на додану вартість, які є релевантними щодо ухвалення рішення.

Дійсні витрати – це витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів.

Альтернативні витрати – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення.

Щоб управляти витратами страхової компанії, важливо знати, як вони поводяться, тобто є вони змінними чи постійними. Змінні витрати це ті, що залежать від обсягу реалізації і навпаки, постійні це ті, що не залежать від нього. Потрібно відмітити що цей розподіл існує не змінним протягом якогось релевантного діапазону часу, потім його потрібно переглядати. Маржинальні витрати це витрати на страхування додаткової кількості страхувальників. Середні витрати страховій компанії коли припустимо менеджера страхової компанії цікавлять середні витрати на експертну оцінку збитків.

При контролі витрат страхової компанії існують такі, що менеджер може безпосередньо контролювати та справляти на них значний вплив(зарплата страхових агентів) вони називаються контрольованими витратами, а витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них (наприклад, амортизація комп'ютерного обладнання) називають некотрольованими витратами.

Витрати, як і люди поводяться по різному. Під поведінкою витрат розуміється характер реагування витрат на зміни в діяльності страхової компанії. Діяльність, яка впливає на витрати називається фактором витрат. В страховій компанії існує взаємозв'язок між витратами та певними факторами і розуміння яких допомагає передбачити майбутні релевантні витрати. Прикладами факторів витрат для різних функцій бізнесу страхової компанії наведені в таблиці 2.3:

Таблиця 2.

Приклади факторів витрат страхової компанії [15]

Функції бізнесу страхової компанії | Фактори витрат страхової компанії

Дослідження і розробки | Кількість проектів, технічна складність проектів

Проектування та ліцензу-ва-ння нових видів страхування | Кількість видів страхування

Страхування та перестрахування | Обсяги збору страхових премій, виплати винагород страховим посередникам, виплати відшкодувань

Маркетинг | Кількість рекламних об'яв, кількість агентів, виручка

Допоміжні послуги (СТО, медичні послуги) | Кількість страхувальників

Обслуговування клієнтів | Кількість страхувальників, час обслуговування

Управління | Кількість страхувальників, кількість персоналу

Визначаючи витрати страхової компанії, можна зазначити, що вони можуть бути змінні, постійні, напівзмінні, напівпостійні, змішані.

Змінні витрати – це ті витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності страхової компанії, або іншого фактора витрат. Постійні витрати – це витрати, що не змінюються в разі зміни обсягу діяльності, або іншого фактору витрат. Напівзмінні та напівпостійні витрати – це витрати, які змінюються, але непрямо пропорційно, ступінчасто. Змішані витрати – це ті витрати, які мають характер, як постійних так і змінних, наприклад плата за телефон де ми маємо не змінну абонплату, змінні витрати де та час розмови по телефону, за який сплачується по тарифу, постійно змінюється.

Такий розподіл витрат залежить від припущення поведінки витрат страхової компанії, який називається релевантний діапазон часу протягом якого цей розподіл залишається незмінним. Оскільки якість надання страхових послуг багато в чому залежить від якості менеджменту та персоналу важливими стають дискреційні витрати. Дискреційні витрати – це витрати, розмір яких визначає керівництво страхової компанії і які не мають прямого зв'язку зі змінами поточної діяльності. До таких витрат належать витрати на дослідження та розробку, рекламу, підвищення кваліфікації персоналу тощо. Дискреційні витрати страхової компанії можуть бути постійними або змінними залежно від підходу керівництва до визначення їх величини. Характерною особливістю дискреційних витрат є те, що в критичний момент величина їх може бути знижена без зміни обсягу діяльності.

Таким чином, розуміння характеру поведінки витрат