граничного терміну1. Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податковий обов'язок платника податку з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, то платник зобов'язаний сплатити нарахова-ну суму податкового обов'язку в терміни, визначені в законі про відповідний податок, а у разі їх відсутності — протягом десяти календарних днів з дня одержання податкового по-відомлення про таке нарахування.
Зміна терміну сплати податку
Зміною терміну сплати податку (збору) визнається перене-сення уповноваженим органом встановленого терміну сплати податку (збору) на пізніший2. Зміна терміну не скасовує існую-чого і не створює нового обов'язку зі сплати податку (збору).
Термін сплати податку і збору змінюється за рішенням органів, до компетенції яких належить прийняття відповідних рішень. Формами зміни терміну сплати податку і збору є:
відстрочення;
розстрочення;
податковий кредит.
1. Відстрочення являє собою перенесення граничного тер-міну сплати повної суми податку на пізніший термін. Відстро-чення (розстрочення) зі сплати податку (збору) може бути на-дано по одному або кількох податках. Його не можуть надала-ти або встановлювати щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду України чи інших внесків у межах держав-ного або обов'язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами з цих податків, зборів (обов'язкових платежів) або Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державни-ми цільовими фондами».
Будь-який платник податків має право вимагати розстро-чення або відстрочення його податкових зобов'язань, а орган, уповноважений приймати ці рішення, зобов'язаний задоволь-нити таку вимогу, якщо підстави» надані платником податків як обґрунтування, е тотожними підставам, наданим іншими платниками податків, щодо податкових зобов'язань яких були прийняті відповідні рішення.
Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення спла-ти основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких не може бути меншим за ставку Національного банку України. Підста-вою для відстрочення податкових зобов'язань платника по-датків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непе-реборної сили, що призвели до загрози виникнення податко-вого боргу та/або банкрутства такого платника податків, а також надання економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюдже-ту внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Відстрочення податко-вих зобов'язань надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти спла-чуються рівними частками, починаючи з будь-якого податко-вого періоду, визначеного відповідним податковим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, що затверд-жує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань, але не пізніше закінчення 12 календарних міся-ців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одноразово у повному обсязі.
2. Розстрочення являє собою розподіл суми податку на певні частини з установленням термінів їх сплати. Розстроченням по-даткових зобов'язань е надання платнику податків бюджетно-го кредиту на основну суму його додаткових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких не може бути Меншим за ставку Національного банку України. Розстрочення не може бути надано платнику податків, який раніше одер-жав його на таких самих підставах.
Підставою для розстрочення є надання платником податків достатніх доказів щодо існування загрози виникнення подат-кового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свід-чить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом яко-го відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Розстрочення надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частка-ми, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зо-бов'язань у межах одного бюджетного року приймається у по-рядку:
стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) — керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня;
стосовно місцевих податків і зборів — керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зо-бов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) приймається керівником (заступником) центрально-го податкового органу за узгодженням з Міністерством фінансів України, щодо місцевих податків і зборів — керівником подат-кового органу (його заступником) за узгодженням з фінансо-вим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Договори про розстрочення, відстрочення може бути дост-роково розірвано:
а) за ініціативою платника податків — при достроковому погашенні суми податкового зобов'язання, щодо якого було до-сягнуто домовленість про розстрочення, відстрочення;
б) за ініціативою податкового органу, якщо:
з'ясовано, що інформація, надана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою;
платник податків визнається таким, що має податковий борг з податкових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;
платник податків порушує умови погашення розстроче-ного або відстроченого податкового боргу.
Податковий кредит регламентує суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Зміна терміну сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку. Термін сплати змінюєть-ся на підставі договору, що укладається між платником подат-ку і податковим органом в межах його компетенції.
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник