Оплата при проведенні перевірки за доручен-ням органів дізнання, прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. як визначено в Тимчасових правилах, має здійснюватися попередньо за раху-нок організації, яку перевіряють, за ставками, що-року затвердженими Урядом Російської Федерації з врахуванням середньої ставки оплати, що скла-лася на ринку аудиторських послуг. Аудитори ка-тегорично заперечують проти такого способу, визначенні вартості їх послуг, оскільки для ба-гатьох аудиторських фірм, і насамперед великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означає явно збиткові умови роботи.

Тимчасовими правилами встановлюються певні обмеження для аудиторів і аудиторських фірм на проведений аудиторських перевірок. Так, ауди-торська перевірка не може провадитися аудито-рами, якщо вони в засновниками, власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовими особами організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами (батьки, по-дружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також бра-ти, сестри, батьки і діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати аудиторську пе-ревірку щодо організацій, які є Їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами, страхуваль-никами, а також щодо яких ці аудиторські фірми є засновниками, власниками, акціонерами. Також за-бороняється провадити аудиторські перевірки в ор-ганізаціях, де цією аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.

Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з ви-мог нормативних актів Російської Федерації, а та-кож з конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державного органу.

Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається з трьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.

У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресу і телефони; поряд-ковий номер, дату видачі й назву органу, що ви-дав ліцензію на здійснення аудиторської діяль-ності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра-ційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, який пра-цює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяль-ності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра-ційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку.

В аналітичній частині вказують: назву ор-ганізації і період діяльності її, за який здійснюєть-ся перевірка; результати експертизи організації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності і стану внутрішнього контро-лю; факти, виявлених у ході аудиторської пе-ревірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінан-сової звітності, що впливають на її достовірність також порушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників організації, держави і третіх осіб.

Підсумкова частина аудиторського висновку містить запис про підтвердження достовірності бух-галтерської (фінансової) звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для пу-блікації і подання заінтересованим користувачам.

У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки не усунуто суттєві по-рушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додер-жанні законодавства Російської Федерації, у підсум-ковій частині аудиторського висновку робиться за-пис про неможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вкла-дається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умови усу-нення порушень законодавства", оскільки далеко не всяке порушення закону можна "усунути".

Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведення атестації, а та-кож порядок одержання ліцензій на здійснення ауди-торської діяльності затверджуються Урядом Росій-ської Федерат за поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації.

До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спе-ціаліста аудиторської організації, бухгалтера еко-номіста, ревізора, керівника підприємства, науко-вого працівника або викладача з економічного профілю. До атестації не допускаються особи за-суджені вироком суду із застосування покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуття покарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленому законом порядку.

Ліцензії видаються на здійснення: банківського ау-диту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів: за-гального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів).

Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності мо-жуть бути анульовані тільки органами, які видали їх.

Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер.

1.3. Стандарти

У Росії розробка правил (стандартів) з ауди-торської діяльності розпочалась більш як два роки тому. Перші дев’ять проектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні 1996 р. перший стандарт з ауди-торської діяльності - "Порядок підготовки ауди-торського висновку" було схвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки пере-буває ще рад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох при-чин. По-перше, немає закону з аудиторської діяль-ності, без якого неможлива розробка деяких загаль-них стандартів, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою мірою визнача-тиметься положеннями закону. По-друге,