з кількістю видів спеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику неуз-годженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянності результатів аудиту для різних організацій.
Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бух-галтерської звітності особи, що підлягає аудиту.
Проектом Закону підкреслюється потреба вве-дення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки - це ауди-торський звіт і аудиторський висновок. Ауди-торський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської пе-ревірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського виснов-ку й аудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоре-тично можливі випадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.
Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону пе-редбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивіду-альний підприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, що здійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку ор-ганізаційно-правову форму, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.
Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов:
атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації;
у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності.
Отже, у проекті Закону стверджується пріоритет російського громадянства при створенні ауди-торських організацій. Щодо вимоги, згідно з якою для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації щонайменше два атестованих аудитори за необхідною спеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Закону передбачає видачу ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Важливо зазначити, що проектом Закону передбачаються два нових моменти порівняно з чинним порядком, По-перше, передбачається обмежена матеріальна відповідальність аудиторів. Так. розмір відшкодування визначається у межах збитків у вигляді реального збитку, завданого особі, що підлягає аудиту без врахування втраче-ної вигоди. При цьому максимальна сума реаль-ного збитку, що підлягає відшкодуванню, не може перевищувати трикратного розміру оплати послуг особи, що здійснювала аудит. І, по-друге, вво-диться обов'язкове страхування цивільно-пра-вової відповідальності аудиторів. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято, набуде чинності тільки з моменту визначення видів, умов і порядку проведення обов'язкового страхування аудиторів відповідним федеральним законом.
Порядок атестації на право здійснення аудиторської діяльності та ліцензування цієї діяльності передбачений у проекті Закону, практично ідентичний діючому.
Заслуговує на увагу зміна вимог до осіб, яких допускають до атестації. Так, до атестації передбачається допускати дієздатних громадян Росій-ської Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають вищу або середню спе-ціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною з бухгалтерським обліком, фінансово-господар-ською діяльністю або аудитом. Отже, спеціалісти з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, На жаль, незважаючи на чис-ленні побажання, як і раніше тільки спеціалісти з економічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.
Вимоги до стажу роботи тих, кого атестують, відповідають діючим, проте передбачається сут-тєво посилити вимоги щодо відповідності виду практичної діяльності профільної спеціальності, так, щоб претендувати на те, щоб стати атесто-ваним у галузі банківського аудиту, необхідно ма-ти стаж практичної роботи за профільною спе-ціальністю не менш ніж три роки з останніх п'яти, що передували зверненню за одержанням кваліфікаційного атестата аудитора.
У проекті суттєво змінюються статус і роль. Комісії з аудиторської діяльності. Вона діятиме при Уряді Російської Федерації і складатиметься з 14 членів і голови. Сім членів Комісії та її голова -представляють федеральні органи державної вла-ди (серед них в обов'язковому пороку представ-ники Міністерства фінансів, Центрального банку і Росстрахнадзора); інші сім членів, що представляють інтереси Загальноросійського об'єднання аудиторів, включаються до складу Комісії згідно з рішенням органу управління цього об'єднання.
На жаль, серед переліку завдань, що вирішує Комісія, немає завдання контролю за додержан-ням чинного законодавства регулювання у галузі аудиторської діяльності.
Слід звернути увагу на надзвичайно широкі права атестаційно-ліцензійних комісій, що надає проект Закону, Так, атестаційно-ліцензійні комісії зможуть контролювати якість аудиторських пере-вірок, а також здійснювати переперевірки. Це призведе до збільшення чисельності державного апарату, оскільки виникне потреба створення при кожній атестаційно-ліцензійній комісії підрозділів Із суттєвою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що сьогодні абсолютно нереально.
На закінчення слід зазначити, що на етапі про-ходження проекту Закону у Державній Думі не-обхідно створити групу авторитетних експертів, які зможуть доопрацювати Закон, щоб