Органи Державного казначейства в частині виконання дер-жавного бюджету за видатками здійснюють попередній конт-роль — на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджет-них коштів, зокрема фінансових, а також поточний контроль у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів, згідно з Порядком касового виконання державного бюдже-ту за видатками, затвердженим Наказом Державного казна-чейства України від 22.01.2001 № 3, оплата видатків розпоряд-ників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних ра-хунків розпорядників лише за двох умов:

- за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов'язань (фінансових зобов'язань);

-залишків коштів на рахунках розпорядників.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпоряд-ників коштів та документи, які підтверджують цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання ро-їм і, акти виконаних робіт, тендерна документація, акцепти тен-дерних пропозицій, договори про закупівлю тощо). Органи дер-жавного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні та підтверджувальні документи:

- за спеціальним фондом — у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних при-пізнень та зареєстрованих зобов'язань.

6.Процес удосконалення формування та використання позабюджетних коштів

Одним з об'єктів фінансового контролю є нормативно-правове забез-печення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Такий контроль поля-гає у виявленні і дослідженні "білих плям" і неузгодженостей у цій сфері й виробленні пропозицій щодо напрямів удосконалення обліку і звітності, у тому числі шляхом скасування окремих регламентів, які перешкоджають ра-ціональній роботі. Перевірки довели, що питання ці актуальні.

Аналізуючи причини допущення такого нібито формального порушен-ня, як ведення одночасно двох або кількох касових книг, можна дійти вис-новку, що у переважній більшості випадків одна з них ведеться виключно за коштами загального фонду, друга — за коштами спеціального фонду. Тобто з метою чіткого розмежування в обліку готівкових коштів за джерелами по-ходження (загальний фонд окремо від спеціального) й контролю за їхнім правильним використанням бухгалтери свідомо порушують правила, вста-новлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті.

Слід зазначити, що чинна типова форма касової книги КО-4 не передбачає такого розподілу.

Водночас згідно з вимогами Державного казначейства облік розрахунків із підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами тощо має відобра-жатися в окремих меморіальних ордерах, що змушує бухгалтерів вести дві ка-сові книги. Враховуючи це, вважаємо за доцільне затвердити форму касової книги з розподілом готівкових надходжень і витрат на кошти загального і спе-ціального фондів, що не тільки полегшить роботу касирів і бухгалтерів, усуне передумови для вчинення порушень, а й сприятиме здійсненню контролю за цільовим і правильним використанням готівки.

Перевірками зафіксовано недостатній рівень касової дисципліни у бюджет-них установах. У результаті значна кількість матеріалів щодо виявлених пору-шень порядку здійснення операцій із готівковими коштами передається податко-вим органам для застосування штрафних санкцій. Якщо сплата штрафних санкцій здійснюється за рахунок загального фонду, то отримані з бюджету кош-ти повертаються до бюджету. При сплаті штрафних санкцій із коштів спеціаль-ного фонду вони спрямовуються не за їхнім спеціальним призначенням на пев-ну мету, як це встановлено законодавством, а знов-таки перераховуються до бюджету. Якщо брати до уваги обмеженість фінансових ресурсів бюджетних ус-танов, багато ревізорів схиляється до того, що є потреба розглянути доцільність внесення змін до Указу Президента України від 23.06.95 р. № 436/95 у частині вилучення бюджетних установ із переліку юридичних осіб, до яких застосову-ються штрафні санкції за порушення норм із регулювання обігу готівки, та вста-новити адміністративну відповідальність службових осіб бюджетних установ за це порушення у максимальному розмірі відповідно до ст. 164.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Чинними нормативними документами щодо надання платних послуг установам освіти і культури надано право вносити до ціни платної послуги прибуток за умови його використання виключно за чітко визначеними напрямами.Однак порядку відображення в бухгалтерському обліку таких операцій не регламентовано.В обліку установи всі без винятку видатки групуються на двох-трьох рахунках витрат у розрізі кодів економічної класифікації видатків, без розмежування видатків на ті, що входять до собівартості платної послуги і відшкодовуються замовником, і ті, що безпосередньо не пов’язані з наданням платних послуг.

Міністерству фінансів і Державному казначейству доцільно внести зміни до всіх чинних нормативно-правових актів, які регламентують правила бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, замінивши посилання на Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що втратило чинність, посиланням на відповідні норми Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Бюджетного кодексу України та Порядку подання фінансової звітності.

Висновок

Державний бюджет - основне знаряддя економічного планування, макро-економічної стабілізації та економічного зростання. Формування дохідної і видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказни-ками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність, по-в'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, 'їх виконанням і контролем за виконанням, заслуховуванням звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес має такі стадії:—

складання проектів бюджетів;—

розгляд і прийняття закону про Державний бюджет України,