виконання бюджету, рішень про місцеві бюджети;—

підготовка й розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішен-ня щодо нього.

Багато науковців і практиків стверджують, що в Україні існує непомірний податковий прес, хоча за світовими мірками у нас невеликі податки, просто відбувається несправедливий розподіл бюджетних коштів. За всіма науковими канонами держава існує для людини, а не навпаки. Кожна людина чи підприємство створюють у процесі своєї діяльності суспільні блага й у такий спо-сіб беруть участь у створенні ВВП певної держави. Те саме можна сказати про регіони України як про найбільших учасників бюджетного процесу. У свою чергу всі ці суб'єкти чекають від держави визначених благ, які вона повинна їм надати. Ось тут і виникає конфлікт.

Частина громадян, підприємств і, нарешті, регіонів почуваються скривд-женими, обділеними державою. У них створюється враження, що вони відда-ли державі набагато більше, ніж одержали, втрачається сенс подальшого роз-витку. Якщо ввести таке поняття, як "державна віддача", то виходить, що бюджетні кошти розподіляються непропорційно. Сюди слід додати зловжи-вання деяких суб'єктів бюджетних відносин, котрі свідомо занижують доходи, але завищують свої витрати. Це виявляється як на рівні підприємств, так і на рівні державних органів. "Крайніми" у цій ситуації залишаються соціальне незахищені верстви населення.

Державотворення, ринкова економіка потребують децентралізації держав-ного управління. Нині необхідно розвивати місцеве самоврядування і створю-вати систему горизонтальних зв'язків між регіонами. Червоною ниткою через усе це проходить функція відповідальності. Державі для нормального бюджет-ного процесу слід створити чітку систему взаємовідносин у ланцюжку: делегу-вання повноважень — відповідальність — контроль. На жаль, на сьогодні ця схема не працює.

За всі рішення, пов'язані з бюджетними коштами, необхідно ввести чітку систему відповідальності, аж до кримінальної. Брати на себе відповідальність за прийняття рішень держслужбовець буде тільки у разі персональної зацікав-леності, тобто держава повинна заохочувати своїх службовців.

На мою думку, для побудови ефективної бюджетної системи Україні не-обхідно працювати у кількох основних напрямах.

1. Насамперед слід внести зміни у законодавчі акти з приводу відпові-дальності за порушення бюджетного законодавства. Крім майнових санкцій, треба підсилити кримінальну відповідальність за порушення бюджетного зако-нодавства. Мета цих заходів очевидна: довести до свідомості усіх учасників бюджетного процесу, що бюджетні кошти — це не "безхазяйне" майно, вони належать державі, і держава як ефективний власник жорстко каратиме за будь-яке порушення бюджетних процедур.

2. Необхідно комплексно підійти до адміністративної реформи. Значно підвищити поетапно оплату праці держслужбовців. Щоб не збільшувати наван-таження на бюджет, цього можна домогтися шляхом скорочення чисельності держслужбовців. Від кількісних показників слід перейти до якісних. Тільки то-ді кількість зловживань бюджетними коштами значно скоротиться, а держ-службовець цінуватиме свою посаду і, як наслідок, ефективніше працюватиме.

3. Законодавче необхідно розділити повноваження і відповідальність учас-ників бюджетного процесу. Насамперед це стосується законодавчої і виконавчої гілок влади. Усі процеси бюджетного процесу настільки політизовані, що сьогод-ні дуже важко розібратися у наслідках прийнятих державними органами рішень.

4. Треба продовжувати політику посилення самостійності місцевих орга-нів влади, удосконалюючи при цьому функції контролю за їхньою роботою^

5. Потрібно стимулювати регіони, а для цього слід доопрацювати фор-мульний підхід, що використовується при.розрахунку міжбюджетних транс-фертів. При всіх своїх плюсах він позбавляє сильні регіони стимулу до розвит-ку (10% залишених регіонам коштів у разі перевищення доходів — це явно не ефективний стимул). Тут важливо прорахувати золоту середину: при індивіду^ альних особливостях кожного окремого регіону необхідний системний підхід,;

Але цього виявилося замало. Прийняття Бюджетного кодексу не розв'я-зало всіх проблем у бюджетній сфері. Головне на сьогодні усвідомлювати, що це тільки півкрок, півзахід, і зупинятися на досягнутому ні в якому разі не можна. Лише тоді громадяни відчують, що вони живуть у демократичному, суспільстві, у державі, яка по-справжньому дбає про добробут своїх громадян, коли бюджет стане фінансовою конституцією держави, і всі бюджетні проце-си будуть зрозумілими й ефективними для всіх його учасників.

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № м2542-ІІІ.

2. Бюджетний кодекс України: Кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-ІИ // Офіційний вісник України. - 2001. - № 29. - 3 липня. - С. 1.

3. Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ: затв. наказом Державного казначейства України від 10 серпня 2001 р. № 143 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 38. - 5 жовтня. - С. 156.

4. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відоб-раження основних господарських операцій бюджетних установ: затв. нака-зом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 / Все про бух-галтерський облік. - 2000. - № 87. - С. 11-22.

5.Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання: затв. наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року № 68 // Бізнес. - 2000. - № 45. -С. 4-8.

6.Концепція розвитку Державного казначейства за умов функціонування єди-ного казначейського рахунка (розпорядження Державного казначейства Ук-раїни від 06.03.2000 р. № 5-р).

7.Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх ут-ворення та напрями використання: затв. Постановою КМУ від 17 травня 2002 р. № 659.

8.Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними закладами охо-рони здоров'я та вищими медичними закладами освіти: затв. Постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138 // Зібрання постанов уряду України. - 1996. -№18.

9.Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами: затв. Постановою КМУ від 20 січня 1997 р. № 38 // Офіційний вісник