Отже, в роботі менеджери використовують як деталізовану, так і підсумкову інформацію.

Предмет, методи і стадії управлінського обліку.

Завданням управлінського обліку є складання звітів, інформація яких призначена для власників підприємства, де ведеться облік, і його керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.

Предметом управлінського обліку в загальному вигляді виступає сукупність об'єктів в процесі всього циклу управління виробництвом. Зміст предмету розкривають його об'єкти, які можна об'єднати у дві групи: 1) виробничі ресурси і 2) господарські процеси та їх результати.

Методи, що використовуються в бухгалтерському управлінському обліку, доволі різні, але взагалі методом управлінського обліку є системний оперативний аналіз.

Порівняння управлінського і фінансового обліку дає змогу виділити їх основні відмінності:

- управлінський облік більше спрямований на майбутнє, у зв'язку з чим поєднується з плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і господарські операції, які вже відбулися;

- управлінський облік не керується загальноприйнятими бухгалтерськими стандартами і схемами, тоді як фінансовий чітко регламентований за змістом і формами подання даних;

- при управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності (тобто на окремих видах продукції, яку виробляють і реалізують, на певних сферах ринку і території збуту, а також на різних рівнях управління тощо), а не на всій організації в цілому, як фінансовий облік;

- управлінський облік, на відміну від фінансового, є необов'язковим, і керівництво самостійно вирішує, організувати його чи ні;

- управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії підприємства.

Проте, поряд із зазначеними відмінностями, між управлінським і фінансовим обліком є і спільні риси. Обидва вони, по-перше, ґрунтуються на даних єдиної інформаційної системи обліку; по-друге, спираються на концепцію відповідальності в управлінні господарськими об'єктами; по-третє, їх інформація служить для прийняття рішень, хоча й різної спрямованості.

Облікова інформаційна система має наступні стадії: збір, реєстрація первинних даних, передача їх до обчислювальних центрів або апарату управління для обробки даних з метою оперативного управління, накопичення і групування даних по потоках і певних принципах, формування зведеної інформації та здійснення розрахунків, що використовуються в аналітичному і синтетичному обліку, складання внутрішньої та зовнішньої звітності.

Управлінський облік використовує оперативну (первинну) інформацію незалежно від її кількісного виміру, наприклад, відзиви покупців про якість продукції. Але більша частина первинної інформації не задовольняє запити керівників.

Управлінський облік побудований на наступних принципах:

1) безперервність діяльності підприємства;

2) використання єдиних планово-облікових одиниць виміру в плануванні та обліку виробництва; 3) оцінка результатів діяльності структурних підрозділів підприємства;

4) принцип прийнятності та багаторазового використання інформації;

5) принцип повноти і аполітичності інформації;

6) принцип періодичності;

7) принцип бюджетного методу управління.

Системи управлінського обліку класифікуються за повнотою охоплення інформацією, ступенем взаємозв'язку фінансового і управлінського обліку, ступенем нормування, повнотою включення витрат до собівартості продукції.

Такий підхід до організації управлінського обліку допускає виділення його складових частин:

=> облік постачальницько-заготівельної діяльності;

=> облік виробничої діяльності;

=> облік витрат на виробництво і собівартість продукції;

=> облік фінансово-збутової діяльності;

=> облік організаційної діяльності.

Організація документообігу та інформаційних потоків в системі управлінського обліку.

В Україні існують кілька нормативних документів, що встановлюють правила, загальні принципи та характеристики відносно об'єктів стандартизації в бухгалтерському обліку. В даному випадку мова йде про такий найважливіший організаційно-методичний об'єкт стандартизації, як термінологія. Саме сучасний стан в Україні з термінологічними системами такої галузі знань, як бухгалтерський облік, ускладнює гармонізацію вітчизняних нормативних документів з міжнародними стандартами. Таким чином організація документообігу повинна починатися із розуміння сутності того чи іншого терміну.

Комунікація та інформація. ДСТУ 2392-94 включає в себе великий перелік термінів та визначень, які стосуються інформації та документації. Наведу кілька з них.

Інформація - це знання, що розглядаються в аспекті комунікації.

Комунікація - це передача значення шляхом пересилання сигналів.

В бухгалтерському обліку інформація передається за допомогою документів.

Документ - матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Документування - створення документів.

Документообіг - рух документів в організації з часу їх створення або одержання до закінчення виконання або надсилання.

Діловодство на підприємстві, що представляє собою діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності, має вестись з дотриманням таких стандартів як ГОСТ 9327-60, ДСТУ 2732-94, ДСТУ3843-99, ДСТУ 3844-99, ДСТУ 4163-2003. Дотримання цих стандартів дає можливість створювати на підприємстві первинні документи, які відповідають за своєю формою та змістом типовим формам первинно-облікової документації та підготувати автоматизовані системи до роботи в умовах електронного документообігу.

Первинний документ, первинні документи та первинна документація. Терміни та визначення первинний документ, первинні документи та первинна документація наводяться у табл. 1.3.1.

Таблиця 1.3.1. Порівняльна характеристика термінів та визначень

Закон № 996 | Положення № 88 | ДСТУ 2962- 94

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення | Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення | Первинна документація - це сукупність облікових документів, які фіксують здійснення виробничо-господарських операцій і розпорядження на їх проведення

Створюючи первинні документи необхідно дотримуватися вимог групи стандартів, які було наведено вище.

Врахування вказівок переліку набуває великого значення в організації документообігу в управлінському обліку. Це викликано тим, що застосування переліку документів в управлінському обліку на відміну від фінансового обліку визначається суб'єктом господарювання самостійно, і деякі керівники вимагають створення документа, який не існує.