Примітки:

1. У нашому випадку цех № 1 є переробним цехом, цех № 2 - складальним. Вони відносяться до основного виробництва.

2. Цехи №№ 15, 20, 25, відповідно, є цехами допоміжного, підсобного та побічного виробництва.

Виробнича структура - сукупність виробничих підрозділів підприємства із зазначенням їхнього складу, співвідношення та зв’язків між ними.

Виробничий підрозділ - структурна одиниця підприємства, яка виконує конкретну функцію виробництва та відповідає за неї.

Цех - організаційно та (чи) технологічно відокремлений структурний підрозділ, що прямо чи опосередковано бере участь у перероблені предмета праці на готову продукцію та складається із сукупності виробничих дільниць.

Відділення - структурний підрозділ цеху, який містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює закінчену частку виробничого процесу з переробки предмета праці.

Виробнича дільниця - структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об’єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним чи предметно-технологічним принципом спеціалізації.

Сучасне економічне становище, яке склалося на великих підприємствах, вимагає від управлінського обліку пошуку так званих прихованих резервів. З розвитком ринкових відносин ця тенденція буде поширюватися на всі підприємства. Тому побудова аналітичних рахунків на рівні виробничої дільниці є вимогою часу. Сьогодні вирішити це питання дозволяють сучасні автоматизовані системи, які мають вже досконаліше програмне забезпечення, яке відповідає вимогам національних стандартів.

Внутрішньогосподарський аналітичний облік.

Організація аналітичного обліку основного виробництва.

Згідно із ДСТУ 2960 - 94 основне виробництво - частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета праці на готову продукцію та проводиться у певних структурних підрозділах.

Під матеріальними ресурсами згідно ДСТУ 2960 - 94 розуміється сукупність елементів виробництва, переважно предметів праці, які підприємство одержує для виробничого споживання та використання у невиробничій сфері.

Основний матеріал - матеріал первинної заготовки.

Допоміжний матеріал - матеріал, якій витрачається під час виконання технологічного процесу додатково до основного матеріалу.

Напівфабрикат - предмет праці, який підлягає подальшій обробці на підприємстві-споживачеві.

Класифікацію рахунків аналітичного обліку матеріальних ресурсів можна побудувати ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція у класифікації рахунків аналітичного обліку містить чотиризначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань. Структура коду схематично має наступний вигляд:

Мал. 2.1.1

Класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення згідно з Наказом № 291 та Державного стандарту України ДСТУ 2960 - 94.

У таблиці 2.1.1. наводиться класифікація рахунків аналітичного обліку виробничих запасів для нашого випадку.

Таблиця 2.1.1 Класифікація рахунків аналітичного обліку виробничих запасів

Клас | Синтетичні рахунки
(рахунки першого порядку) | Субрахунки
(рахунки другого порядку) | Кодове позначення
аналітичного обліку

Код | Назва | Код | Назва | Код | Назва

2 | 20 | Виробничі запаси | 201 | Сировина і матеріали | 1 | Основний матеріал      

2 | Допоміжні матеріали    

202 | Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби | 1 | Покупні напівфабрикати      

2 | Комплектуючі вироби

2 | 29 | Транспортно-заготівельні витрати | 291 | Сировина і матеріали | 1 | Основні матеріали      

2 | Допоміжні матеріали    

292 | Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби | 1 | Покупні напівфабрикати      

2 | Комплектуючі вироби

Класифікацію рахунків аналітичного обліку заробітної плати можна побудувати ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція у класифікації рахунків аналітичного обліку містить чотиризначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань. Структура коду схематично має наступний вигляд:

Мал. 2.1.2

У таблиці 2.1.2. наводиться класифікація рахунків аналітичного обліку заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування.

Таблиця 2.1.2

Класифікація рахунків аналітичного обліку заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування

Клас | Синтетичні рахунки
(рахунки першого порядку) | Субрахунки
(рахунки другого порядку) | Кодове позначення
аналітичного обліку

Код | Назва | Код | Назва | Код | Назва

6 | 66 | Розрахунки з оплати праці | 661 | Розрахунки з заробітної плати | 1 | Основна заробітна плата      

2 | Додаткова заробітна плата (наприклад, премії)  

65 | Розрахунки з страхування | 651 | З пенсійного забезпечення | 1 | Нараховані внески      

2 | Вирахувані внески 2    

652 | З соціального страхування | 1 | Нараховані внески      

2 | Вирахувані внески    

653 | Зі страхування на випадок безробіття | 1 | Нараховані внески      

2 | Вирахувані внески    

656 | Зі страхування від нещасного випадку | 1

2 | Нараховані внески

Вирахувані внески

Класифікацію рахунків аналітичного обліку витрат виробництва, в залежності від характеру та призначення виконуваних процесів і виробничої структури, можна побудувати ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування. Кожна позиція у класифікації рахунків аналітичного обліку містить шестизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань. Структура коду схематично має наступний вигляд:

Мал. 2.1.3

Класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення згідно з Наказом № 291 та Державним стандартом України ДСТУ 2960 - 94.

У таблиці 2.1.3 наводиться класифікація рахунків аналітичного обліку загальновиробничих витрат.

Таблиця 2.1.3

Класифікація рахунків аналітичного обліку загальновиробничих витрат

Клас | Синтетичні рахунки
(рахунки першого порядку) | Субрахунки
(рахунки другого порядку) | Кодове позначення аналітичного обліку

Код | Назва | Код | Назва | Код | Назва

9 | 91 | Загальновиробничі витрати | 910 | Загальновиробничі витрати основного виробництва | 001 | Цех № 1      

002 | Цех № 2

Організація аналітичного обліку допоміжного, підсобного та побічного виробництва.

ДСТУ 2960 - 94 відносить до допоміжного виробництва інструментальне господарство, транспортне господарство, енергетичне господарство та ремонтне господарство.

Методичні рекомендації № 47 цей перелік розширюють.

У відповідності до ст. 392 Методичних рекомендацій № 47 собівартість продукції і послуг допоміжного виробництва (цехів) планується і враховується за скороченою номенклатурою