організація обліку праці і заробітної плати в дитячих дошкільних закладах
курсова робота з бухгалтерського обліку
ЗМІСТ
Вступ
Закон України "Про оплату праці" визначив, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:
результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);
праця носить переважно розумовий характер;
у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;
у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ. З 1 березня 2001 р. набрала чинності постанова КМУ від 07.02.2001 р. № 134 "Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Цей документ затвердив схеми посадових окладів (ставок) керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, службовців, інших працівників установ окремих галузей бюджетної сфери та інші умови оплати праці (розміри доплат, надбавок, порядок надання матеріальної допомоги тощо). Крім того, було дещо змінено сам порядок оплати праці бюджетників: встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі, за виконання особливо важливої роботи. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (таке обмеження не поширюється на працівників національних установ).
Таким чином, практична значимість проблеми, що винесена в заголовок курсової роботи, зумовлює актуальність її дослідження.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні основи бухгалтерського обліку.
Предметом дослідження курсової роботи є організація обліку праці і заробітної плати в дитячих дошкільних закладах.
Метою роботи є дослідження організації обліку праці і заробітної плати в дитячих дошкільних закладах.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити поняття заробітної плати, її види і форми та завдання обліку;
охарактеризувати принципи організації заробітної плати в дитячих дошкільних закладах;
висвітлити проблему організації обліку використання робочого часу;
охарактеризувати організацію обліку оплати праці у сфері освіти;
дослідити організацію обліку нарахувань на заробітну плату та утримань із заробітної плати;
дослідити організацію обліку відпустки у сфері освіти;
охарактеризувати організацію виплати заробітної плати.
Розділ 1. Заробітна плата, її види і форми та завдання обліку
1.1. Заробітна плата: поняття, види та форми
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за Трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує Працівнику за виконану роботу.
Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою Організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).
Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.
Згідно інструкції зі статистики заробітної плати витрати на оплату складаються з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.
На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну. Існують різновиди цих форм, які називають системами оплати праці: проста погодинна, погодинно-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна та акордна. В умовах ринкової економіки набули розповсюдження форми оплати праці за кінцевий результат-в процентах до одержаного доходу або прибутку.
Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.
Погодинна форма оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.
Погодинно-преміальна система оплати праці – це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.
Відрядна форма оплати праці має наступні системи: пряма відрядна, преміальна, прогресивна, акордна, бригадна.
Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).
Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної форми оплати праці, при
