(за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та ін.), компенсаційні виплати на відрядження, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, пенсії, державна допомога, призи за результатами конкурсів, вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування, дотації на обіди та проїзд, зарплата за роботу за сумісництвом, доходи від акцій трудового колективу та ін.
Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за меншин фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
Якщо відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно для правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.
Отже, обчислення суми відпускних здійснюється в такому порядку:
розраховується середньоденна заробітна плата;
встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;
обчислюється сума відпускних.
Порядок обчислення середньоденної заробітної плати наступний [13, 253]:
Середньоденнa заробітна плата | = | заробіток за останні 12 місяців перед наданням відпустки або за менший фактично відпрацьований період | Ч | кількість календарних днів відпустки
відповідна кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком 10 святкових і неробочих днів, встановлених законодавством)
До святкових і неробочих днів відносяться: 1 січня – Новий рік, 7 січня – Різдво Христове, 8 березня – Міжнародний жіночий день, один день – Великдень, 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня – День Перемоги, один день – Трійця, 28 червня – День Конституції України, 24 серпня – День незалежності України.
Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Розглянемо приклади нарахування відпускних.
1. Бібліотекарю надається відпустка з 1.04.2000 р. терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців – 1192 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Таким чином, сума відпускних становить
1192 Ч 28 / (365 – 11) = 94,28 (грн.).
2. Вихователь прийнятий на роботу з 1.09.99 р. Відпустка надається 1.06.2000 р. терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2000 р. працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати. Його сумарний заробіток за відпрацьований період (з 1.09.99 р. по 1.06.2000 р.) – 1435 грн. Сума відпускних становить 1435 · 56 / (273 – 9 – 11) = 317,63 (грн.), де: 273 – кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 – кількість святкових і неробочих днів, які при-па-ли на цей період; 11 – кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.
Аналогічно робиться розрахунок за період невикористаної відпустки при звільненні працівника. При цьому кількість днів невикористаної відпустки розраховується діленням кількості днів встановленої щорічної відпустки на 12 і множенням отриманого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.
Розглянемо приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Вихователь був прийнятий на роботу 1.09.99 р. і звільнився за власним бажанням 31.03.2000 р. За відпрацьований період працівникові належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні (56 Ч 7 / 12) , де: 56 – термін повної відпустки; 7 – кількість відпрацьованих місяців. Отже, компенсація за відпустку становить: 959 Ч 33 / (212 – 5) = 152,88 (грн.), де: 959 – сумарний заробіток за 7 місяців; 212 – кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 – кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.
Розділ 7. Організація виплати заробітної плати
Заробітна плата в більшості дитячих дошкільних закладів виплачується два рази на місяць: за першу половину місяця – аванс у розмірі 50% заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця – фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу та утримань.
На виплату планового авансу складається платіжна відомість (ф. № 389). Відомість складається по установі в цілому або по окремих її структурних підрозділах і містить такі реквізити: табельний номер кожного працівника, прізвище, ім'я, по батькові, сума авансу, розписка в отриманні. За наявності в окремих працівників неявок на роботу в першу половину місяця виникає необхідність у зменшенні суми планового авансу. З цією метою керівники структурних підрозділів чи установ подають в бухгалтерію довідку на зміну планового авансу (ф. № 420), в якій за кожним працівником вказується кількість днів неявок усього і в тому числі через хворобу.
Зразок 7.1
За другу половину місяця заробітна плата, як правило, видається за розрахунково-платіжною відомістю (ф. № 49). У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань і сума до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення і переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу і виробітку (табелі обліку використання робочого часу, на-ря-ди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-платіжні відо-мо-сті за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов'язання за товари, продані в кредит; платіжні відомості на видачу авансу та
